Котляревський Іван Арсенійович
Іва́н Арсе́нійович Котляре́вський (нар. 7 листопада 1941, Ташкент — пом. 13 червня 2007, Київ) — український музикознавець й педагог, доктор мистецтвознавства (1985), професор (1986), член-кореспондент АМУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1993), член НСКУ (1991). ЖиттєписСин Арсенія Котляревського та Віри Бакєєвої. 1960 року закінчив Львівську консерваторію, клас валторни, 1966 — Новосибірську консерваторію (клас теорії музики Ю. Кона), де від того часу й викладав. Від 1968 року — у Національній музичній академії України. Протягом 1984–1995 років — проректор з наукової роботи, водночас від 1992-го — завідувач кафедри теорії музики. З його ініціативи в академії відкрито інформаційно-обчислювальний центр, науково-творчу лабораторію з українського фольклору, кабінет українського музикознавства. Активно займався дослідженнями, пропагував і популяризував вітчизняну та світову музичну спадщину й сучасних українських та зарубіжних композиторів. Створив власний напрям у науковому музикознавстві. Брав участь у виготовленні та реконструюванні органів у Києві, Москві, Новосибірську, Черкасах. Напрями наукових досліджень: історія музичного виконавства, музична освіта, теорія музики. Серед учнів — Марина Денисенко, Віталій Іванченко, Борис Верещагін, І. Ігнатченко, Ірина Коханик, О. Маркова, Тетяна Мартинюк, Олена Рощенко, Олександра Самойленко, Віра Григорівна Сумарокова, Л. В. Шаповалова. Батько Олени Котляревської. Серед робіт:
Джерела
Посилання
|