|
Костіс Паламас
Костіс Паламас (13 січня 1859, Патри — 27 лютого 1943, Афіни) — новогрецький поет, белетрист і критик. Засновник Нової Афінської школи. У творчості Паламаса знайшли вираження загальногуманістичні та революційно-демократичні ідеали кінця XIX — початку XX століть. БіографіяКостіс Паламас народився в Патрах. Середню освіту отримав у школі Мессолонгіона. Вивчав право в Афінському університеті. Член Афінської академії наук з 1926) року. Починаючи з 1880-х впродовж багатьох років працював журналістом, редактором газет, співпрацював у журналах, публікуючи сатиричні вірші, виступаючи на захист народної мови — дімотіки — і національного духу в літературі. Перша збірка віршів Паламаса «Пісні моєї батьківщини», що включає юнацькі вірші, з'явилася в 1886 році. За нею слідували збірники віршів «Гімн Афіні» (1889), що є спробою відродити класичний гомерівський гімн, і книга «Очі моєї душі» (1892), написана під безпосереднім впливом французьких поетів. Всі ці збірники мають суто наслідувальний характер і не мають великої художньої цінності. Костіс Паламас написав Олімпійський гімн, покладений на музику новогрецьким композитором Спірідоном Самарасом. Вперше Гімн прозвучав на церемонії відкриття Перших Олімпійських ігор сучасності 1896 року в Афінах на мармуровому стадіоні Панатінаїкос. Проте лише в наступних книгах віршів Паламас звільняється від наслідування чужим зразкам і проявляє свою художню індивідуальність. Повного розквіту його творчість досягає у творах, написаних після 1900 року. Його «Непохитне життя» (1904), «Дванадцять пісень цигана» (190) і «Царська флейта» (1910), написані розмовною грецькою мовою, за своїми художніми якостями висувають Паламаса в перші ряди новогрецької літератури.  Письменник дрібної інтелігенції, Паламас у своїй творчості і в своїй літературній діяльності бореться за її ідеї — націоналістичну культуру, за створення нової «Великої Греції» (див. Велика ідея Венізелоса). Поряд з величезним переважанням суто патріотичних віршів у творчості Паламаса в період 1900—1910 років зустрічаються також і твори, пройняті скаргами на соціальну несправедливість і співчуттям афінським робітникам: «Тримайся, наступай, робітник, як богатир», «Бий, робітник-месник» і т. д. (вірші «Спартакос», «Руйнівник», «Рабині-жінки» та інші). Однак протест Паламаса обмежується міркуваннями про боротьбу «взагалі». Він і далі продовжував оспівувати патріотизм грецьких вояків, ненависть проти ворогів батьківщини і «більшовиків-вовків» («П'ятисклади», «Патететичні розмови»). Будинок Паламаса, Плака В Афінах Костіс Паламас жив у будинку по вулиці Періандріу в районі Плака, побудованому в 1920-х роках. Поет повернувся в цей будинок після того, як був виселений із садиби на вулиці Ескулапіус, де він мешкав понад тридцять років і де нині розташоване Товариство імені Костіса Паламаса. У будинку на вулиці Періандріу поет провів останні 8 років свого життя, разом із дружиною Марією та дочкою Нафсікою. Кілька років по тому встановили мармурову меморіальну дошку, вона розташована над головним входом у будинок. У грудні 2010 року муніципалітет Афін через фінансову скруту вирішив будинок Костіса Паламаса винести на аукціон, що мав відбутися 12 січня 2011 року в окружному суді Афін. Встановлена початкова вартість склала1 066 000 євро[6]. Товариство Костіса Паламаса зверталось по спонсорську допомогу до багатьох установ, аби придбати цей будинок. Однак напередодні аукціону теперішній власник будівлі зміг владнати борги із банком[7]. Основні праціПоезія
Проза
Драма
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
