У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Коссак.
Коссаки гербу Кос — галицький шляхетський рід.
Походження
Родина Коссаків походить з Загородів Лішнянських та Лішнянського передмістя Дрогобича, що колись також іменувалось Коссаківкою, де мешкали десять сімей-представників роду[3].
Відома польська гілка походить від судівського урядника Михайла (Міхала) Коссака та його дружини Антоніни з Соболевських. Ще на момент народження відомого баталіста Юліуша родина належала до уніцької церкви, та послуговувалась руською мовою в побуті[4]. Так зокрема Войцех згадував біографу Александру Піскору народження батька[5]:
Gdy pani konsyljaszowa Michałowa Kossakowa wybrała się z własnej wioski Kniahinin nad Sanom w podróż do Krakowa, znajdowała się w dziewiątym miesiącu ciąży. W drodze uczuła bóle porodowe, przystanęła przeto w najblizszem miasteczku Wiśniczu i dn. 15. grudnia 1824 r. urodziła duzego i zdrowego chłopca. Wróciła potem pospiesznie do domu, aby czemprędzej ochrzcić syna w sąsiedniej unickiej cerkwi. "Nadaję ci imię Juljuza" — powiedział do krzyczącego malca po rusku grecko-katolicki paroch. Chłopiec pochodił z rodziny, która Rusinów uważała za odmianę Polaków i nie robiła różnicy między wyznaniem rzymskiem a greckiem. Dlatego, od najmłodszych lat, Juliusz umiał jednakowo dobrze mówić po polsku i po ukraińsku.
Не дивлячись на те що пізніше Юліуш закінчив матуру в гімназії при монастирі Воздвиження Чесного Хреста в Бучачі, яким кервував його дядько та відомий діяч Галицько-Руської Матиці Еміліян[6], згідно тих спогадів родина вже вважала русинів за частину польського народу. А під часу Слов'янського Конгресу у Празі в 1848 р. він декларував себе русином-полофілом, не бажаючи розділяти край на дві частини[7]:
...zreformował się komitet Rusinów, Polaków, m.in. i mnie jako Rusina z dida pradida wybrano do deputacji mającej jechać do Wiednia...
Пізніших згадок про участь у діяльності руських організацій не збереглось, а дана гілка роду в майбутньому декларувала себе виключно поляками.
Герб
Опис
На срібному полі три червоні скоси. Над геральдичним шоломом, у короні — три страусині пера.
Спогади
|
Zapytany — A jaki klejnot asandzieja? — odparł: — Kossakowie są herbu własnego — Kos. Czemuż asandziej sygnetu nie nosisz? — dopytywała starsza pani, a on odparł bezstrosko: Co po tytule, gdy pustki w szkatule.
|
|
— Zofia Kossak, Dziedzictwo[8]
|
Родовідна схема
Гілка Василя Коссака
Василь Коссак (*? — †?) ∞ Анна-Марія NN (*? — †?)
- о. Еміліян (*1804 — †1881)
- NN
- Михайло (Міхал) (*? — †?) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
- Юліуш Фортунат Коссак (*1824 — †1899) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
- Леон[pl] (*1827 — †1877)
- Владислав Сильвестр[pl] (*1827 — †1877) ∞ Еліза Скотт (*? — †?) ∞ Марія Стеласька (*? — †?)
- Марцеліна (*? — †?)
- Джейн (*? — †?)
- Людвіна (*? — †?)
- NN (*? — †?)
- NN (*? — †?)
- NN (*? — †?)
- Тадеуш (*? — †?)
Гілка Івана Коссака
Іван (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)
- Андрій (*1850 — †?) ∞ Розалія Федорович (*1856 — †1923)
Гілка Йосипа Коссака
- Йосип (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)
- Іван (*1876 — †1927)
- Григорій (*1882 — †1939)
- Микола (*? — †1914) NN (*? — †?)
- Осип (*? — †?)
- Зенон (*1907 — †1939)[11]
- Богдан (*? — †?)
- Олена (*? — †?)
- Василь (*? — †?)
- Анна (*? — †?)[12] ∞ Юрій Леґедза (*? — †?)
Примітки