Коснар Павло Леонідович
Павло́ Леоні́дович Коснар (нар. 2 грудня 1975, м. Фрунзе, Киргизька РСР — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, молодший сержант Збройних сил України. ЖиттєписПавло Коснар народився в місті Фрунзе Киргизької РСР (нині — місто Бішкек, Киргизстан). З 1988 до 1991 року навчався у загальноосвітній школі № 123 Центрально-Міського району міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. В 1990-х працював у ВАТ «Криворіжсталь» (нині — ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), в цеху сортового скла[1]. З 1993 по 1995 проходив строкову військову службу в Донецькому прикордонному загоні Прикордонних військ України, в/ч 9937, м. Маріуполь. У зв'язку з російською збройною агресією проти України навесні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Молодший сержант, командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область. Обставини загибелі13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство. 14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту. Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[2][3]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.
Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. Шестеро із загиблих десантників — мешканці Кривого Рогу: старший лейтенант Алтунін Валерій Володимирович, молодший сержант Коснар Павло Леонідович, сержант Рєзніков Євгеній Сергійович, старший солдат Самохін Антон Олексійович, солдати Гайдук Ілля Віталійович і Дубяга Станіслав Вікторович. 25 липня криворіжани попрощались зі своїми земляками[5]. Павла Коснара поховали на Алеї Слави Центрального кладовища міста Кривий Ріг. Залишились мати і брат, які проживають в с. Миколаївка Казанківського району Миколаївської області[6]. Вдома у Кривому Розі — дружина Оксана та син Євген. Нагороди
Вшанування пам'яті
Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia