Космогенні нуклідиКосмогенні нукліди — рідкісні нукліди, які утворюються, коли космічні промені високих енергій вступають в ядерні реакції з атомними ядрами інших елементів. Космогенні нукліди утворюються на Землі в гірських породах, ґрунті, атмосфері, а також на інших космічних тілах - планетах, метеороїдах, космічному пилу. Вимірюючи вміст космогенних нуклідів, можна отримати уявлення про низку геологічних і астрономічних процесів. Існують як радіоактивні, так і стабільні космогенні нукліди. Ті ядра, які, на відміну від космогенних нуклідів походять ще з часів до утворення Землі, називають первинними нуклідами. ТермінологіяЗрештою, всі нукліди у Всесвіті мають космічне походження й утворились або одразу після Великого вибуху (первинний нуклеосинтез), або у зорях (зоряний нуклеосинтез), або під дією космічних променів (X-процес). Однак космогенними називають лише ті земні нукліди, які виникли під впливом космічних факторів виключно після утворення Землі. Якщо нуклід частково був створений космічними променями після утворення Землі, але частково зберігся з матеріалу первинної протопланетної туманності, то він вважається первинним. Таким чином, слова "первинний" і "космогенний" по відношенню до нукліду є антонімами, і космогенними виявляються лише ті нукліди, які утворюються під дією космічних променів і мають занадто короткий час життя, щоб зберегтись від моменту утворення Землі. Наприклад, деякі легкі ядра (ізотопи літію, берилію та бору) утворилися не лише під час Великого вибуху чи зоряного нуклеосинтезу, а здебільшого результаті сколювання космічними променями атомних ядер міжзоряного газу і пилу, з яких пізніше утворилася Сонячна система. Однак, оскільки ці реакції сколювання проходили до формування Землі, ці нукліди вважаються первинними, а не космогенними[1]. Навпаки, хоча радіоактивні ізотопи берилій-7 і берилій-10 належать до цієї серії з трьох легких елементів (літію, берилію, бору), утворених переважно сколюванням космічними променями, обидва ці нукліди мають надто короткий період напіврозпаду (53 дні і 1,4 мільйона років відповідно), щоб зберегтись протягом 4,57 мільярда років, які пройшли від утворення Сонячної системи. Оскільки нещодавнє сколювання космічними променями є єдиним можливим джерелом природної появи берилію-7 та берилію-10 у навколишньому середовищі, вони є космогенними. Механізми утворенняКосмогенні нукліди можуть утворюватись під дією космічних променів у ході кількох різних ядерних реакцій[2].
Інтенсивність утворення космогенних ізотопів у даному місці залежить від багатьох факторів. Висота місцевості над рівнем моря впливає на екранування космічних променів атмосферою Землі. Товщина атмосфери також залежить від широти. Навіть зміна нахилу землі може вплинути на те, як космічні промені зможуть проникати під поверхню[4]. Напруженість магнітного поля Землі, яка змінюється з часом, впливає на потік космічних променів, хоча деякі моделі не враховують цей фактор, усереднюючи варіації напруженості магнітного поля за тривалий геологічний час Список космогенних нуклідівНижче наведено список радіоізотопів, що утворюються під дією космічних променів. Список також містить механізм утворення ізотопу. Більшість космогенних нуклідів утворюється в атмосфері, але деякі утворюються на поверхні Землі під впливом космічних променів.
Застосування окремих ізотопів в геологіїІснує широкий спектр корисних космогенних нуклідів, які вимірюють в ґрунті, каменях, підземних водах та атмосфері, щоб визначити важливу геологічну інформацію[5].
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia