Корнеліс Схют (нід.Cornelis Schut; хрещений 13 травня 1597, Антверпен — 29 квітня, 1655) — південнонідерландський художник XVII століття, представник фламандського бароко. Робив портрети, декоративні композиції, вівтарні картини для католицьких церков Фландрії та міста Кельн, міфологічні картини, займався графікою. Робив також картони для майстерень фламандських килимів.
Життєпис
Народився в місті Антверпен. Був хрещений в церкві 13 травня 1597 року. Художню майстерність опановував в Антверпені ( його вважають учнем Абрахама Янссенса), а вже у 1618 році рахувався майстром в Гільдії Святого Луки міста. Аби удосконалити власну майстерність, відбув у Італію, де перебував у 1624–1627 рр., і де став одним з засновників товариства «Перелітні птахи», відомий під жартівливим прізвиськом «Хлібний мішок». Мав значний вплив на власну художню свідомість від представників римської Величної манери («maniera grande»), що уособлювали офіційну гілку римського бароко (П'єтро да Кортона, Гверчіно, Аннібалє Каррачі, особливо Доменікіно та Гвідо Рені). Корнеліс Схют — один з тих, хто перебуваючи в Римі, не підпав під впливи могутнього обдарування Караваджо і караваджизму. Серед покровителів художника в Римі — маркіз Вінченцо Джустініані, що збирав твори Корнеліса, та фламандський купець Пітер де Вісхер, в оселі якого в Фраскаті Схют виконав декоративні композиції.
Повернувся в Антверпен, де працював в руслі міжнародного і фламандського бароко, очоленого Пітером Паулем Рубенсом. Але нема відомостей, що він належав до його майстерні. Працював по замовам фламанських церков і церковних громад міста Кельн, робив фрески і вівтарні картини. Частка вівтарних творів митця була знищена під час бомбардувань міста Кельн в роки Другої світової війни.
Разом з Рубенсом та майстрами його антверпенської майстерні брав участь в створені тріумфальних декорацій для зустрічі іспанського намісника у Фландрії — кардинала-принца Фердинанда в місті Гент в 1635 році, де також працювали Теодор Ромбоутс, Гаспар де Краєр, Ян Стадіус тощо.
Знаючи, що той з Фландрії, 1628 року в місті Флоренція йому замовили картони для майстерні килимів князя Медичі. Робив він картони для гобеленів і на батьківщині, про що свідчить розкішний килим з алегоричними фігурами «Сім вільних мистецтв» ( Гент, варіант в Ермітажі, Санкт-Петербург).
Його племінник, відомий як Корнеліс Схют III (1629, Антверпен - 1685, Севілья) також був художником за фахом, що перебрався на працю з Антверпена в Іспанію.
Balis A., 'Rubens en zijn atelier: een probleemstelling' in: 'Rubens, een genie aan het werk' tentoonstellingscatalogus, Brussel, Koninklijke Musea voor Schone Kunsten van België|Koninklijk Museum voor Schone Kunsten van België, 14.09.2007 - 27.01.2008, p. 30-51
Hairs M.-L., 'Dans le sillage de Rubens: les peintres d'histoire anversois au XVIIe siècle', Bibliothèque de la Faculté de philosophie et lettres de l'Université de Liège. Publications exceptionnelles. 4, 1977
Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. / Ulrich Thieme — Leipzig, 1930.
Kalina W. F. Der Dreißigjährige Krieg in der bildenden Kunst: Diplomarbeit. — Universität Wien, 2001.
Pfaffenbichler M. Das Schlachtenbild im ausgehenden 16. und 17. Jahrhundert: Dissertation. — Universität Wien, 1987.
Siefert H. Zum Ruhme des Helden. Historien- und Genremalerei des 17. und 18. Jahrhunderts. — München, 1993.
_-_Virgin_and_Child_in_a_Flower_Garland.jpg)
.jpg)
