Гільдія Святого ЛукиГільдія Святого Луки (нід. Sint-Lucasgilde) — цехові об'єднання художників, скульпторів і друкарів, що набули поширення з XV століття на Нижньому Рейні та в Нідерландах. ІсторіяГільдія отримала назву від імені апостола Луки, покровителя художників, який, як вважається, першим зобразив Діву Марію. У деяких містах, як наприклад, в Антверпені, в гільдії Святого Луки об'єднувалися представники багатьох видів мистецтва, проте в інших містах, як, наприклад, у Брюгге, гільдія була строго регламентованим професійним об'єднанням художників, а скульптори, склярі або друкарі мали власні цехи і знаходилися під захистом інших покровителів. Для вступу до гільдії часто було необхідно, аби художник був громадянином міста і мав власне житло. Для реєстрації статусу майстра, який давав доступ до високих і прибуткових посад у суспільстві, від художника вимагалося ще й бути одруженим. У часи економічної нестабільності членство в гільдії забезпечувало художникам деяку певність. Воно гарантувало просування місцевих художників і виключало конкуренцію. Гільдія надавала можливість відкрити майстерню і набирати учнів. Учні не мали права підписувати свої роботи, і вони автоматично ставали власністю вчителя. Іншою перевагою було право члена гільдії продавати свої твори на офіційному ринку мистецтв. В Антверпені та інших містах на півдні Нідерландів гільдії здійснювали контроль якості й ставили на придатних з їхнього погляду картинах своє клеймо. Ці заходи контролю якості гарантували покупцям у всій Європі єдиний стандарт творів мистецтва з Антверпена. Крім цього гільдія була своєрідним товариством соціального захисту, наприклад, на випадок потреби чи хвороби. Гільдія також брала на себе турботу про ритуальні послуги та поховання покійних членів гільдії. Антверпенська гільдіяЧленами Антверпенської гільдії були зокрема такі художники (в дужках рік вступу):
Гільдія в Брюгге
Гільдія в Гарлемі
Споріднені закладиДеякі гільдії з часом перетворилися на споріднені заклади, зокрема на школи мистецтв, зберігши при цьому ім'я Святого Луки.
Література
|