Константин фон Економо

Константин фон Економо
Народився	21 серпня 1876(1876-08-21)[1][2]  Бреїла, Об'єднане князівство Волощини і Молдови
Помер	21 жовтня 1931(1931-10-21)[1][2] (55 років)  Відень, Перша австрійська республіка
Країна	Австрія
Діяльність	нейронауковець, викладач університету, невролог, льотчик, лікар, психіатр
Alma mater	Віденський університет Віденський технічний університет
Галузь	лікар, медицина[3], неврологія[3] і психіатрія[3]
Заклад	Віденський університет
Брати, сестри	Baron Dimitri Jean Economo di San Serff^d
У шлюбі з	Princess Karoline of Schönburg-Hartenstein^d
Автограф
Константин фон Економо у Вікісховищі

Константин фон Економо (21 серпня 1876, Бреїла — 21 жовтня 1931, Відень) — австрійський невролог грецького походження.

Біографія

Константин фон Економо народився в румунському місті Бреїла в багатій дворянській родині. Незабаром разом із сім'єю переїхав до австрійського Трієст, де пройшло його дитинство. 1893 року вступив до Віденського політехнічного університету і спершу вчився на інженера. Через два роки став вчитися на медика. 1901 року закінчив медичний факультет Віденського університету. З 1900 по 1903 рік був асистентом у фізіолога Зігмунда Екснера. Навчався в Мюнхені в Еміля Крепеліна. З 1906 року працював у Відні на катедрі психіатрії асистентом Юліуса Вагнер-Яурегга[4].

Був одним з перших льотчиків в Австрії. З 1910 року був президентом аероклубу. Під час Першої світової війни служив пілотом, а потім військовим лікарем[4]. З 1920 року і до кінця життя — професор катедри невропатології та психіатрії медичного факультету Віденського університету. З 1928 року був головою Віденського товариства психіатрів. 1931 року відкрив відділення для вивчення головного мозку[5].

Помер 1931 року від серцевого нападу[6].

Наукова діяльність

Карта мозку Економо-Коскінаса

Опублікував близько 150 статей і книг. Встановив наявність центру головного мозку, який відповідає за ковтання і дихання. Займався вивченням порушення сну, розробив теорію сну. Описав епідемічний летаргічний енцефаліт, згодом названий його ім'ям. 1925 року спільно з Георгом Н. Коскінасом розробив схему цитоархітектоніки кори півкуль головного мозку (карта Економо-Коскінаса)[4]. Відповідно до цієї схеми, поверхня кожного півкулі ділиться на 7 частин і 109 полів.

Пам'ять

1932 року на його честь було названо провулок у віденському районі Фаворитен. 1966 року у дворі Віденського університету встановлено бюст Константина фон Економо[7]. 1976 року, до 100-річчя від дня його народження, в Австрії була випущена пам'ятна марка[8].

Основні твори

• Die Cytoarchitektonik der Hirnrinde des erwachsenen Menschen, W.- B., 1925 (спільно з GN Koskinas).
• Zellaufbau der Grosshirnrinde des Menschen, B., 1927.
• Die Encephalitis lethargica, B.-W., 1929.

Література

• Marburg O. Konstantin Economo Freiherr von San Serff, Dtsch. Z. Nervenheilk., Bd 123, S. 219, 1931.
• Stransky Е. Constantin von Economo, в кн .: Grosse Nervenärzte, Bd 2, Stuttg., 1959.
• Kutlik I. Ste vyrocle narodenia Constantina Eoconoma, Bratlsl. lek. Listy, sv. 66, s. 110, 1976.

Примітки

1. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
4. Экономо Константин // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
5. Economo, K. (1932) Constantin Freiherr von Economo. Wien: Mayer & Co.
6. Professor Economo †. In: Die Neue Zeitung, 22. Oktober 1931, S. 3
7. Van Bogaert, L., Théodoridès, J. (1979). Constantin von Economo. The Man and the Scientist. Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften ISBN 3-7001-0284-4.
8. Haas, L.F. (2002). Neurological stamp. Constantin von Economo. In: Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry, 73, 81.