Конодонти
Конодонти (Conodonta) — клас вимерлих тварин з типу хордових, що зовні нагадують вугрів або міног. Довжина тіла від одного до (за деякими даними) 40 см. Існували з кембрію по кінець тріасу. Спочатку конодонтами називали мікроскопічні (0,1 — 1 мм) залишки щелепного апарату цих тварин. До 80-х років XX століття не було відомо, кому належали ці мікроскопічні «зуби». Але потім були виявлені відбитки тіл самих конодонтів із зубним апаратом, що зберігся. Ці відбитки украй рідкісні, а скелета у конодонтов не було, тому найчастіше від них знаходять тільки окремі «зуби» — «конодонтові елементи». Взагалі, щоб уникнути термінологічної плутанини (адже конодонтами тепер стали називати і самих тварин і елементи їхнього зубного апарату), запропоновано називати тварин конодонтофорами (Conodontophora), а їхні «зуби» — конодонтовими елементами. Слово «зуби» тут береться в лапки, тому що конодонтові елементи не гомологічні до зубів хребетних, хоча і виконували аналогічні функції. Конодонти дуже швидко еволюціонували, мінялася форма їхніх конодонтових елементів, тому їх дуже зручно використовувати для стратиграфії для розділення розрізу на горизонти і зіставлення розрізів між собою. Колір конодонтових елементів змінюється зі зростанням температури у вміщуючих породах, від прозоро-жовтуватого до темно-сірого та чорного при досягненні температури у товщі порід понад 250°C. Шкала зміни кольору конодонтових елементів із температурою (Conodont alteration index (CAI)) використовується для визначення ступеня перетворення органічної речовини та продуктивності палеозойських осадових порід щодо газу та нафти. Класифікація і філогеніяСтаном на 2012 рік дослідники класифікували конодонтів до типу хордових на підставі форми їхніх плавців, форми м'язів і наявності хорди[1] Ззовні вони схожі на міксин і міног, але це лише конвергентна схожість[2]. Взагалі філогенетичне положення класу серед хордових досить спірне через брак викопних тіл цих тварин[3].
Виноски
Примітки
Посилання
Ресурси Інтернету
|
Portal di Ensiklopedia Dunia