|
Кому вниз
«Кому́ Вниз» — український рок-гурт, створений 1988 року в Києві. Його стилістику фахівці визначали як готичний фольк-індастріал. Своєю творчістю колектив значно вплинув на подальший розвиток київської та загальноукраїнської сцени готичного металу та фольк-металу, а також сприяв появі вітчизняних виконавців державною мовою[1]. Протягом тривалого часу — учасник українських та міжнародних музичних фестивалів, зокрема «Червона рута», «Рок-Екзистенція», «Бандерштат» та «Wave-Gotik-Treffen»[2][3]. ІсторіяФормування колективу
Історія групи «Кому вниз» бере свій початок у 1987 році, коли актор Театру на Подолі 23-річний Андрій Середа познайомився зі світлорежисером театру Владиславом Макаровим, якому на той час вже виповнилося 32 роки. У процесі спілкування з'ясувалося, що обидва молоді чоловіки поділяли любов до музики: Середа, який закінчив музичну школу з класу фортепіано, складав пісні, а Макаров грав на гітарі та мріяв про створення власного гурту. Плани щодо створення колективу почали набирати реальних обрисів, коли Середа познайомився з бас-гітаристом Сергієм Степаненком, який на той момент займався адмініструванням артрокової групи «Колаж». Степаненко в свою чергу познайомив Середу та Макарова з гітаристом Владиславом Малюгіним та барабанщиком Євгеном Разіним. Перша зустріч учасників гурту відбулася 10 лютого 1988 року. Саме цього дня музиканти вперше зібралися для детального обговорення своєї діяльності. Оскільки Середа не збирався займати посаду лідер-вокаліста, то невдовзі почалися прослуховування вокалістів і, паралельно, пошуки назви й формування стилю. Врешті-решт пошуки вокаліста закінчилися нічим і співати довелося автору пісень Андрієві Середі. Назву для гурту запропонував один із знайомих Середи[4]. Узнаки давалися атмосфера перебудови, уседозволеність та почуття близького краху Радянського Союзу — головний ідеологічний штамп «комунізм» було нищівно препаровано, внаслідок чого виникло словосполучення «Кому вниз». Андрій Середа зізнавався, що музиканти самі довго не могли призвичаїтися до обраної назви[5]. Куди складнішою виявилася проблема вибору музичного стилю. Перші ж сумісні репетиції виявили різку незбіжність інтересів учасників колективу: Макаров очікував, що гурт виконуватиме артрок і сподівався в цьому напрямі реалізувати свою любов до вишуканих, складних мелодій, тоді як інші учасники гурту тяжіли до хард-року та панк-року, які були популярні у київської андеграундної аудиторії. Після того як Макаров у 2003 році залишить гурт, саунд колективу залишиться без витончених гітарних соло, натомість з'явиться більше електронного звучання. Виступ на Червоній руті та перший альбомПерший виступ гурту відбувся у червні 1988 року на І фестивалі Київського РОК-клубу. Єдиним серед новачків їм було запропоновано взяти участь в гала-концерті, втім ніяких призів група не здобула. У липні 1988 року гурт провів серію концертів в РОК-клубі. В жовтні того ж року «Кому Вниз» взяв участь у програмі «РОК на марші миру» разом з командами «рок-артілі» і польськими гостями (Київ — Біла Церква). Наступного місяця музиканти вибороли гран-прі фестивалю «Голосієве-88» (перше місце в категорії професійних виконавців; приз за найкращий сценічний образ і фольклорність програми)[6]. Увесь цей час мало кому відомий гурт існував виключно за рахунок фінансової підтримки зі сторони батьків. Російськомовний репертуар був насичений піснями гострої антирадянської спрямованості, як то «Вши», «Стадо», «Хибрай», «Песня о мире». Переломним моментом для гурту став виступ на першому фестивалі Червона рута-89, який відбувся у Чернівцях, де Кому Вниз презентували свій україномовний репертуар (пісні «Суботів», «До Основяненка» (на слова Т. Шевченка) та «Ельдорадо» (на слова Самійленка). Чорні фраки учасників гурту, Залізні Хрести, нетиповий для фестивалю саунд та суворий вигляд фронтмена справили на глядачів глибоке враження. Червона рута засвідчила поворот гурту до україномовного саунду, а разом з тим і поворот від виступів у напівпідвальних приміщеннях та заводах до повноцінних сольних гастролей містами України. В інтерв'ю 1990 року Середа зізнавався[7]:
Наприкінці 80-х у Києві розпочало свою діяльність спільне канадійсько-українське підприємство «Кобза», мета якої — запис, виробництво та розповсюдження сучасної й традиційної української музики. На «Кобзі» записували свої альбоми фольклорні й академічні колективи, а також — лауреати Червоної Рути, з-поміж них і Кому Вниз. Склад
Колишні учасники
Логотип Знак КОМУ ВНИЗ, так званий «ПАВУК» (зокрема павук символізує собою Сонце, наприклад у Карпатах, на Поділлі) має три складові:[9]
СпрямуванняЧерез те що багато представників так-званої «скінівської музичної течії» та «націонал-соціалістичної музичної течії» мають гурт «за своїх», гурт часто помилково відносять до цих музичних напрямків, однак сам Середа у інтерв'ю українським ЗМІ це заперечив, та зазначив що «насправді що одні, що другі йдуть паралельно з нами. І цей паралельний хід не такий уже й поганий, хоча спеціально ми цього не прагнули. Гірше, коли б казали, що [гурт] - провідники україно-постсовдепівської течії».[10] Сам Андрій Середа дотримується ультраправих поглядів.[11] ДискографіяСтудійні альбоми
Записи наживо
Міні-альбоми
Компіляції
Ремастери
Позаальбомні пісніНизка композицій, зокрема й синглів, з'явились поза формату офіційних альбомів. До позаальбомних пісень належать переспів пісні «Вія» «Серед тіней», «У Бога є гвер» та «Tüštäneń Pškadema».[13]
Фестивалі і події
Примітки
Посилання
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кому вниз
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
