Комп'ютерна інженерія

Комп'ю́терна інжене́рія — це дисципліна, що об'єднує науку та технологію проектування, побудови, впровадження та обслуговування програмних та апаратних компонентів сучасних обчислювальних систем та комп'ютерного обладнання[1].

Комп'ю́терний інжене́р — це фахівець з комп'ютерних мереж і технологій. Комп'ютерні інженери, як правило, мають професійну підготовку в галузі електротехніки, програмного забезпечення та інтеграції апаратно-програмного забезпечення. Комп'ютерні інженери займаються багатьма аспектами обчислень: від проектування окремих мікропроцесорів, комп'ютерів і суперкомп'ютерів до кругового проектування. Зазвичай завдання, пов'язані з комп'ютерною інженерією, включають написання програм і мікропрограм для вбудованих мікроконтролерів, проектування надвеликих інтегральних схем, аналогових давачів, плат змішаних сигналів, а також розробку операційних систем. Комп'ютерні інженери також працюють над дослідженнями для робототехніки, які спираються на використанні цифрових систем для управління і контролю електричних систем, таких як двигуни, системи зв'язку та давачі.

Історія

Історія комп'ютерної інженерії нерозривно пов'язана з історією комп'ютерної техніки в Україні та в цілому.

Навчання

Комп'ютерні інженери, як правило, мають професійну підготовку в галузі електротехніки, програмного забезпечення та інтеграції апаратно-програмного забезпечення. Також вони отримують глибокі знання з таких областей як, наприклад, математичний аналіз.

Підготовка спеціалістів комп'ютерної інженерії в Україні здійснюється силами вищих навчальних закладів[2].

Робота

Завдяки тому, що комп'ютерна інженерія є своєрідним «мостом» між різними дисциплінами, її спеціалісти здатні працювати у будь-якій з них. Вони займаються багатьма аспектами обчислень: від проектування окремих мікропроцесорів, комп'ютерів і суперкомп'ютерів до проектування мікросхем [3].

Фахівці з комп'ютерної інженерії виконують наступні завдання:

• розроблення прикладного та системного програмного забезпечення;
• розроблення програмного забезпечення для вбудованих комп'ютерних систем;
• проектування мікропроцесорних та мікроконтролерних пристроїв;
• розроблення аналогових та гібридних плат;
• проведення досліджень для робототехніки — синтезу систем керування двигунами, давачами та іншим устаткуванням;
• проектування, налагодження та обслуговування комп'ютерних мереж;
• розробка операційних систем та інших системних програм.

Див. також

• Інформатика
• Електротехніка
• Програмна інженерія
• Інженерія

Примітки

1. Computer Engineering Curricula 2016. Curriculum Guidelines for Undergraduate Degree Programs in Computer Engineering (англ.). New York: Association for Computing Machinery. IEEE Computer Society. 2016. с. 149. ISBN 978-1-4503-4875-1.
2. Вступна кампанія 2012 «ОКР „бакалавр“: галузі знань» Інформатика та обчислювальна техніка. Архів оригіналу за 3 Липня 2013. Процитовано 2 Липня 2013.
3. Trinity College Dublin. What is Computer Engineering. Архів оригіналу за 26 травня 2006. Процитовано 21 квітня 2006., «Computer Engineers not only to understand how computer systems themselves work, but also how they integrate into the larger picture. Consider the car. A modern car contains many separate computer systems for controlling such things as the engine timing, the brakes and the air bags. To be able to design and implement such a car, the computer engineer needs a broad theoretical understanding of all these various subsystems & how they interact.» (англ.)