Колсон Вайтгед
Колсон Вайтгед (англ. Colson Whitehead; нар. 6 листопада 1969, Нью-Йорк) — американський письменник. Насамперед відомий як автор романів «Інтуїціоніст»[en] (1999) та «Підземна залізниця» (2016), який вже наступного року здобув Національну книжкову премію[en] та Пулітцерівську премію (2017, 2020)[4]. Окрім художніх творів, Вайтгед також написав дві книги в жанрі нехудожньої літератури, а 2007 року навіть став лауреатом Стипендії Мак-Артура. ЖиттєписНародився 6 листопада 1969 року в Нью-Йорку, але своє дитинство провів на Мангеттені. Навчався у школі Трініті, що знаходилася на Мангеттені. 1991 року закінчив Гарвардський університет. Навчаючись у виші потоваришував з поетом Кевіном Янґом[en][5]. Почавши свою трудову діяльність на посаді колумніста з поп-культури в щотижневій газеті «The Village Voice», здійснив перші спроби написання художньої літератури.[6][7] 1999 року світ побачив його дебютний роман «Інтуїціоніст»[en], який розповідав про інспектора Лілу Мей Вотсон, що намагається вияснити причину падіння ліфту, який вона нещодавно оглянула. 2001 року вийшов роман «Дні Джона Генрі»[en], одна з інтерпретацій історії про колійника Джона Генрі, який переміг у змаганні з паровим молотом, але, зрештою, помер від виснаження. Події роману відбуваються сто років по тому, коли журналіст Дж. Саттер навідується на фестиваль пам'яті легендарного колійника. Наступний роман «Апекс приховує рану»[en] побачив світ аж 2006 року та розповідав про номенклатурного консультанта, який має зважити всі за і проти запропонованих йому варіантів для зміни назва міста. 2009 року вийшов роман «Саґ Гарбар»[en] про те як, у 1980-х двоє чорношкірих братів проводять свої літні канікули у Сан Гарбарі, місті, де головною мірою проживає біле населення. 2011 року письменник видав постапокаліптичний роман «Зона один»[en] про вірус, що інфікує людей та перетворює їх на зомбі. 2016 року світ побачив роман «Підземна залізниця», що розповідав про двох рабів, яким вдається втекти з плантацій Джорджії завдяки таємничій системі під назвою «Підпільна залізниця». Книга принесла авторові цілу низку нагород: Національну книжкову премію[en] (2016), Медаль Ендрю Карнегі (2017), Премію Артура Кларка (2017). У липні 2019 року вийшов його сьомий роман — «Нікелеві хлопці», який засновано на правдивій історії про Флоридську школу для хлопців, куди за незначні правопорушення потрапляли діти, а відтак страждали від жорстокого поводження з ними. Паралельно з публікацією «Нікелевих хлопців», Вайтгед з'явився на обкладинці журналу «Тайм» (8 липня 2019 року) з підзаголовком «Американський оповідач історій». 2020 року «Нікелеві хлопці» здобули для письменника Пулітцерівську премію. 2022 року оголошено про майбутню однойменну екранізацію твору. 14 вересня 2021 року світ побачив його восьмий роман — «Гарлемський шафл», що розповідає про Гарлем 60-х років. У липні 2023 вийшло продовження саги — «Маніфест пройдисвіта». Переклади українською
БібліографіяРомани
Нехудожня література
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia