Козак Валентина Спиридонівна

Козак Валентина Спиридонівна
Валентина Козак
Народилася	1 липня 1946(1946-07-01) (78 років)  Нові Безрадичі, Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Місце проживання	м. Київ Україна
Діяльність	Українська література
Відома завдяки	поетеса, сатирик, перекладач
Alma mater	ВДПУ
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди	Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (1996)

Валенти́на Спиридо́нівна Коза́к (нар. 1946, с. Нові Безрадичі, Обухівський район, Київська область, Українська РСР) — українська поетеса, сатирик, перекладач. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України (1979).[1]

Життєпис

Народилась 1 липня 1946 р. у с. Нові Безрадичі Обухівського району Київської області у родині колгоспників. Працювала на Кіровоградській кондитерській фабриці, в редакції Вінницької обласної молодіжної газети «Комсомольське плем'я» (від 1966 р.). Після заочного закінчення Вінницький педагогічного інституту (1971) була звинувачена у націоналізмі і вимушена перейти на посаду завідувачки корпункту радіогазетної реклами. Керувала письменницьким клубом у Вінниці «Світлиця-Оберіг», працювала в обласному Товаристві української мови ім. Т. Шевченка. Член Конгресу української інтелігенції та руху «За духовне відродження України». Від 1994 р. вела на обласному телебаченні авторську фольклорну програму, була референтом, відповідальним секретарем об'єднання сатириків і гумористів Київської обласної організації НСПУ.[2]

Літературна діяльність

Вірші почала писати з дитинства. Авторка кількох збірок поезії про красу рідного краю, його минувшину і сьогодення:

• «Сурми серця» (1975);
• «Чисті роси» (1981);
• «Поклик літа» (1988);
• «Кобзарівна»;
• «Гарячі Барви» (1988);
• «Рапсода»;
• «За Україну молюсь» (2011);
• «Чорно-біла доля» (2012).

Вірші пройняті мотивами народної творчості. Опанувала жанр думи, балади; працює також у жанрі гумору і сатири, літературної пародії, видавши збірки:

• «Ще сміються в Україні» (1996);
• «Трапляється й таке…»;
• «Ваше сміхородіє» (2011).

Автор книг для дітей:

• віршованої казки «Де росте пшоно?» (Вінниця, 1994),
• збірки — «Алфавіт-садоцвіт»,
• «Колосочкова сорочка»,
• «Пригоди Мишенятка у пошуках зернятка».

Автор фольклорних видань.

У 2013 вийшла її збірка «Барвінок на три голоси. Хронікально-документальний поезофольк». — Київ: Преса України, 2013. — 128 сторінок, ISBN 978-966472-151-3. Ця збірка присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 120-річчю подвижниці фольклористки Насті Присяжнюк, репресованої за любов до української пісні. Ця книжка чекала на видання цілих десять років.[3]

На її вірші композитори С. Сабадаш, Р. Скалецький, В. Ткаченко та ін. створили низку пісень. Окремі твори перекладено балкарською, білоруською, кабардинською, молдавською та російською мовами.

Учасниця поетичних фестивалів «Вишневі усмішки», «Сорочинський ярмарок», Руданківських читань.

Член НСПУ (1979) Вступила у Вінницьку обласну організацію і перевелася на облік до Київської обласної після переїзду до столиці.[4]

Нагороди, почесні звання

• Літературна премія імені Миколи Трублаїні (1983);
• Лауреат І Всеукраїнського конкурсу-фестивалю гумору та сатири (1992);
• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (1996);
• «Почесна відзнака» НСПУ (2012).[5]

Примітки

1. Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6.. — С. 214.
2. Світ врятувався тому, що сміявся! Про В. С. Козак // Сайт «Міжнародна інформаційна спільнота» (Київ)^[недоступне посилання з липня 2019]
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 Травня 2014. Процитовано 14 Травня 2014.
4. Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця, 2010. — С. 3, 10.
5. «Почесну відзнаку» здобула В. Козак [Текст]: [медалі НСПУ «Почесна відзнака» удостоєна письменниця з Вінниччини Валентина Козак] // Літературна Україна. — 2012. — 26 січня. — С. 12.

Джерела і література

• Біографія В. С. Козак на сайті «Слово» [Архівовано 27 Червня 2015 у Wayback Machine.]
• Біографія В. С. Козак
• Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6.. — С. 214.
• З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 153.
• Рудаков Микола.Слово про поетесу.// Хата (газета).№ 17(48).1998,вересень. С.7
• Сегеда, Юрій. «Посилаю вам Янгола Сміху!» [Текст]: нову книгу презентувала читачам у день свого народження знана поетеса й гумористка Валентина Козак, у Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва / Ю. Сегеда // Вінниччина. — 2011. — 8 липня. — С. 15 : фотогр.
• Терновий, А. Що б там не було, але сміються… [Текст]: [про книгу Валентини Козак «Ще сміються в Україні»] / А. Терновий // Вінницька газета. — 1997. — 12 серпня.
• Балинська, Людмила. «Я вибрала тебе сама, дорого…» [Текст]: [про творчість Валентини Козак] / Л. Балинська // Вінниччина. — 1996. — 29 червня.
• Новицький, Арсен. Від малишкової пісні [Текст]: [про творчість Валентини Козак] / А. Новицький // Вінницька газета. — 1996. — 29 червня.
• Кимак, Л. І вічності зелений перегук // Комсомольське плем'я. — 1981. — 5 листопада.
• Сторожук, В. Поетеса // Комсомольське плем'я. — 1984. — 17 березня.
• Лазаренко, В. Обжинкова пісня // Вінницька правда. — 1988. — 7 липня.
• Лазаренко, К. Казка залишається дітям // Вінниччина. — 1995. — 1 червня.
• Черемис, В. Валентина Козак, або Тов. жінки! // Літературна Україна. — 1996. — 12 грудня.

Посилання

• Сайт Національної спілки письменників
• [[https://web.archive.org/web/20130928012804/http://krasnoslov.narod.ru/index.htm Архівовано 28 Вересня 2013 у Wayback Machine.] Сайт Вінницької обласної організації НСПУ]