Кодацький поріг48°23′16″ пн. ш. 35°09′01″ сх. д. / 48.3877508° пн. ш. 35.1502847° сх. д.Ко́дацький порі́г — перший із дніпровських порогів, знаходився на відстані 17 верст нижче Дніпра (до 1926 — Катеринослав або Екатеринославъ), між сіл Старі Кодаки (на правому березі), тоді — Кайдак, Кодак) та Чаплі (Дніпро) (на лівому). Феодосій Макаревський наводить інші назви Кодацького порогу: Нессупи, Старо-Кодацький, Кодак, Гудак.[1] Загальна довжина порогу — 186 сажнів (приблизно 400 метрів), за довжиною вважався середнім порогом, мав чотири лави. На правому березі Дніпра біля порогу була розташована Кодацька фортеця. Григорій Микитович Омельченко пише: «Шум порога я чув у дитинстві щодня, бо жили ми за п'ять кілометрів від нього (в селищі Лоцманська Кам'янка). Іноді ледве долітав його клекіт, а коли дув сильний вітер в наш бік, то шум був такий сильний і грізний, немов усі звірі зібралися докупи і ревли та гарчали один на одного». Поріг в культуріКодацький поріг згадується в повісті Адріана Кащенка «Над Кодацьким порогом». А мати Лесі Українки Олена Пчілка привозила до нього своїх дітей. Вона так описала цей поріг:
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia