Ковальчук Юрій Леонідович

Ковальчук Юрій Леонідович
Сержант
Загальна інформація
Народження	17 грудня 1976(1976-12-17) Дніпро
Смерть	14 червня 2014(2014-06-14) (37 років) Луганськ (аеропорт) (загинув у збитому терористами літаку)
Поховання	Дніпро
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт Збиття Іл-76 у Луганську
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Зовнішні відеофайли
	Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

Ю́рій Леоні́дович Ковальчу́к (нар. 17 грудня 1976(19761217), м. Дніпро — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, сержант Збройних сил України.

Життєпис

Юрій Ковальчук народився у місті Дніпро. Працював «далекобійником».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 24 березня 2014 року мобілізований на захист Батьківщини, — повернувся з рейсу й отримав повістку. З весни брав участь в антитерористичній операції на Сході України, у районі міста Амвросіївка.

Сержант, командир бойової машини — командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

25 липня в місті Дніпро у Палаці Металургів прощались з чотирма десантниками: Юрієм Ковальчуком, Сергієм Шумаковим, Артемом Санжаровцем та Олегом Коренченком[4]. Похований на міському кладовищі міста Дніпро.

Залишилась мати Валентина Анатоліївна, сестра Ірина.

Нагороди та відзнаки

• Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[5].
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам'яті

• 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[6].
• 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[7].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

1. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 Червня 2014. Процитовано 5 Серпня 2017.
2. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // «Українська правда», 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 5 Серпня 2017.
3. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
4. Священнослужителі єпархії провели в останню путь десантників, які загинули на борту Іл-76 // Сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ, 4 серпня 2014 [Архівовано 6 Серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
5. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
6. У Дніпропетровську відкрили меморіал військовим, загиблим у збитому під Луганськом літаку // «Радіо Свобода», 13 червня 2015. Архів оригіналу за 2 Серпня 2017. Процитовано 5 Серпня 2017.
7. На Дніпропетровщині відкрили пам'ятник воїнам-десантникам, які віддали своє життя за Україну // Сайт Міністерства оборони України, 19 червня 2016. Архів оригіналу за 2 Серпня 2017. Процитовано 5 Серпня 2017.

Джерела

• Ковальчук Юрій Леонідович [Архівовано 11 Серпня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Ковальчук Юрій Леонідович [Архівовано 5 Серпня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
• Ірина Руденко. Мами загиблих в ІЛ-76 десантників все ще чекають на синів удома [Архівовано 6 Серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «КП в Україні», 12 червня 2015.
• Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» [Архівовано 2 Серпня 2017 у Wayback Machine.], 14 червня 2017.