Коваделко

Коваделко
Коваделко лівого вуха на малюнку з Анатомії Грея: A — вигляд зсередини, B — спереду. Частини коваделка: тіло (body), коротка ніжка (short crus), довга ніжка (long crus), передня поверхня (facet for malleus), сочевицеподібний виросток (lenticular process)
Коваделко (праворуч) з молоточком. Анатомічний розтин
Деталі
Ідентифікатори
Латина	Incus
Анатомія Грея	subject #231
MeSH	D007188
TA98	A15.3.02.038
TA2	888
FMA	52752
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Кова́делко (лат. incus) — одна з трьох слухових кісточок середнього вуха, що з'єднує між собою дві інших — молоточок і стремінце. Разтошовується у барабанній порожнині.

Будова

Коваделко складається з таких частин: тіла (corpus incudis), від якого відходять коротка ніжка (crus breve) і довга ніжка (crus longum), на кінці якої знаходиться сочевицеподібний виросток (processus lenticularis). Тіло коваделка зв'язкою з'єднується з верхньою стінкою барабанної порожнини, коротка ніжка кріпиться задньою зв'язкою коваделка (ligamentum incudis posterius) до ямки коваделка (fossa incudis) на поверхні пірамідального підвищення соскоподібної стінки барабанної порожнини, довга ніжка — до стремінця, утворюючи коваделко-стремінцевий суглоб (articulatio incudostapedia). Передня поверхня коваделка має сідлоподібну форму і з'єднується з голівкою молоточка, утворюючи коваделко-молоточковий суглоб (articulatio incudomallearis). Між тілом коваделка і покрівлею барабанної порожнини прямо за верхньою зв'язкою молоточка йде верхня зв'язка коваделка (ligamentum incudis superius).

Історія відкриття

Низка джерел приписує відкриття коваделка італійському анатому і філософу Алессандро Акілліні[1][2]. Перший короткий опис з'являється у Якопо Беренгаріо да Карпі — у його Commentaria super anatomia Mundini[3]. Першим дослідником, який вжив термін incus («коваделко»), порівнявши кісточку з маленьким ковадлом, був Андреас Везалій — у його праці De humani corporis fabrica («Про будову людського тіла»), опублікованій у 1543 році[4]. Сочевицеподібний виросток уперше описаний (як «чверта слухова кісточка») Петером Паавом (Pieter Paaw) у 1615 році[5].

Примітки

1. Alidosi, GNP. I dottori Bolognesi di teologia, filosofia, medicina e d'arti liberali dall'anno 1000 per tutto marzo del 1623, Tebaldini, N., Bologna, 1623. http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k51029z/f35.image# [Архівовано 2 Червня 2016 у Wayback Machine.]
2. Lind, L. R. Studies in pre-Vesalian anatomy. Biography, translations, documents, American Philosophical Society, Philadelphia, 1975. p.40
3. Jacopo Berengario da Carpi,Commentaria super anatomia Mundini, Bologna, 1521. https://archive.org/details/ita-bnc-mag-00001056-001
4. Andreas Vesalius, De humani corporis fabrica. Johannes Oporinus, Basle, 1543.
5. Graboyes, Evan M.; Chole, Richard A.; Hullar, Timothy E. (September 2011). The Ossicle of Paaw. Otology & Neurotology. 32 (7): 1185—1188. doi:10.1097/MAO.0b013e31822a28df.

Джерела

• Атлас анатомии человека. Академик.ру. 2011. [Архівовано 27 Вересня 2016 у Wayback Machine.]