У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кобзєв.
Артем Ігорович Кобзєв ( 15 жовтня 1953, Москва) — радянський і російський історик китайської філософії. Доктор філософських наук, професор.
Біографія
Народився в сім'ї поета Ігоря Кобзєва.
У 1975 році закінчив філософський факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова.
З 1978 року — науковий співробітник, потім старший науковий співробітник Інституту сходознавства АН СРСР (нині РАН). Декан факультету гуманітарних наук (з 1998), завідувач кафедри історії (1998—1999) і культурології (з 1999) МФТІ. Завідувач сектором ідеології та культури Китаю (з 2004) Інституту сходознавства РАН, з 2011 року очолює Відділ Китаю ІВ РАН.
5 березня 1979 року в МДУ ім. М. В. Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за темою «Філософія Ван Ян-Міна (1472—1529)».[2]
1 вересня 1989 року в МДУ ім. М. В. Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за темою «Методологія китайської класичної філософії (нумерологія і протологіка)».[3]
15 жовтня 1999 року присвоєно вчене звання професора.
У 1990—1991 роках проходив стажування в Пекінському університеті (КНР).
Головний редактор сайту «Синологія.ру» (synologia.ru).
Автор понад 800 наукових робіт (в тому числі чотирьох монографій) з історії китайської філософії, науки і культури. Один з редакторів енциклопедичного видання «Духовна культура Китаю». Член правління Міжнародної асоціації іцзіністики (Пекін, з 2004 року). У своїх роботах значну увагу приділяє проблемам порівняльної філософії.
Нагороди
- Лауреат Державної премії РФ за 2010 рік за видатні досягнення в розвитку вітчизняного і світового китаєзнавства і підготовку фундаментальної академічної енциклопедії «Духовна культура Китаю».[4]
Наукові праці
Монографії
- Вчення Ван Янміна і класична китайська філософія. М., Наука . 1983. 352 с.
- Вчення про символи і числа китайської класичної філософії. М., Наука — ВЛ. 1994. 432 с. (Серія «Історія східної філософії»)
- Філософія китайського неоконфуціанства. М.: Видавнича фірма «Східна література» РАН, 2002. 608 с. (Серія «Історія східної філософії»).
- «Велике вчення» і вчення великих конфуціанців: монографія / А. І. Кобзєв; Ін-т сходознавства РАН. М .: ІВ РАН, 2011. — 106 с. ISBN 978-5-905735-03-5
Статті
Примітки
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Кобзев, Артём Игоревич. Философия Ван Ян-Мина (1472—1529): Автореф. дис. на соиск. учён. степ. канд. филос. наук: (09.00.03). — Москва: [б. и.], 1978. — 17 с.
- ↑ Кобзев, Артём Игоревич. Методология китайской классической философии (нумерология и протологика): автореферат дис. … доктора философских наук : 09.00.03 / АН СССР. Ин-т философии. — Москва, 1988. — 40 с.
- ↑ Артём Игоревич Кобзев, Анатолий Евгеньевич Лукьянов, Михаил Леонтьевич Титаренко. Президент России. Архів оригіналу за 8 Листопада 2019. Процитовано 11 лютого 2016.
Джерела
- Алексєєв П. В. Філософи Росії XIX—XX століть: (Біографії, ідеї, праці). М., 1993. С. 87; те саме. Вид. третє, перероблене і доповнене. М., 1999. С. 374.
- Китайська філософія. Енциклопедичний словник. М., 1994. С. 147—148.
- Мілібанд С. Д. Біобібліографічний словник вітчизняних сходознавців. М., 1995, Кн. 1. С. 561—562.
- Лисенко В. Г. Компаративна філософія в Росії // Порівняльна філософія .- М .: Видавнича фірма «Східна література» РАН, 2000.- С.154-158 ISBN 5-02-018111-0
- Риков С. Ю. А. І. Кобзєв як філософ і дослідник // В дорозі за Китайську стіну. До 60-річчя А. І. Кобзєва. М .: ІВ РАН, 2014. С. 14-34.
