Княжа вулиця (Чернігів)
Княжа вулиця — вулиця у центрі Чернігова, що простягається від вул. Єлецької до вул. Ринкової. Від 1978 року була названа на честь радянського військового діяча Михайла Кирпоноса. Складається з колишніх вулиць Олександрівської (північна частина) і Всеволодської (південна частина), з 1919 по 1978 рр. носила назву 25 жовтня. ІсторіяХІХ століттяТериторія сучасної Княжої вулиці ще за доби Русі входила до складу Передгороддя і була густо заселена. Про це свідчать результати археологічних досліджень. Так, у 1983 році на перехресті з вул. Князя Чорного були виявлені та досліджені рештки стародавніх міських укріплень, зведених у Х—ХІ ст. Поряд знаходилися житла та господарчі будівлі містян. Неподалік зафіксували частину кладовища, яке почало формуватися із західного боку Чернігова ще за язичницьких часів[1]. Магістраль виникла після розробки плану забудови міста 1786 року. Тоді вона проходила по краю Красної площі біля Театрального скверу, через що була поділена на дві вулиці — Олександрівську та Всеволодську. Олександрівська вулиця, як і прилегла до неї Олександрівська площа (нині Центральний ринок), були названі на честь Олександра I за його роль у поразці Наполеона Бонапарта. На Олександрівській площі влаштовували торги та ярмарки, тому на вулиці Олександрівській розташувалися стоянка диліжансів і кілька контор мір і ваги. Трохи нижче йшли житлові будинки. В одному з них, за № 20а, у 1856—1861 та 1862—1865 роках жив відомий російський письменник Гліб Успенський. У будинку № 30 на початку 1918 р. містився штаб Замоскворіцького червоногвардійського загону[2], пізніше, з 1922 року — губернська Надзвичайна комісія (ВЧК). На перехресті з вул. Магістратською знаходився будинок магістрату (нині будівля чернігівської регіональної контори НБУ) і будівля Державного банку (нині міськвиконком)[3]. Будинок магістрату збудували у 1806 р., у 1886 році до нього надбудували другий поверх. У XX столітті будинок був повністю перебудований і став триповерховим[2]. Південніше від Театрального скверу йшла вулиця Всеволодська, названа на честь князя Всеволода, батька Володимира Мономаха, яка була забудована житловими будинками. У підвалі будинку № 6 у квартирі підмайстра губернської типографії Я. Кадина під час революції 1905—1907 рр. була обладнана підпільна друкарня міської організації РСДРП[2]. XX століттяУ 1919 році Олександрівську вулицю перейменували на вул. 25 Жовтня, а трохи згодом до неї приєднали Всеволодську вулицю. Хоча під час Німецько-радянської війни центральна частина Чернігова була майже повністю зруйнована бомбардуваннями, на вулиці Княжій і сьогодні зберігаються залишки історичної забудови. Цікаво, що на Олександрівській вулиці збереглися аж три споруди, де у різні часи працювали банківські установи. Це зведений у 1806 році міський магістрат, де 19 листопада 1875 року почав діяти міський громадський банк, так званий будинок Маркельса (№ 30), у якому 1 вересня 1895 року розмістилося Чернігівське відділення Державного банку і, нарешті, споруда сучасної міської ради, яка була зведена у 1908 році спеціально для нього[1]. Зберігся на колишній Всеволодській вулиці (зараз Княжа, № 6) одноповерховий житловий будинок, де була типографія РСДРП. Цікаво, що неподалік, на розі з Богоявленською вулицею, знаходилося поліцейське управління. Ця, зведена у 1860 році, двоповерхова цегляна споруда існує і сьогодні, але зараз це вже не поліція, а міська прокуратура[1]. На жаль, не все збереглося до нашого часу. Будинок колишнього Олександрівського училища, заснованого у 1888 році, в якому у 1920-х роках розмістили Індустріальний технікум, був знищений під час війни[2]. Нині на місці цієї будівлі зведено будинок бібліотеки. З 1978 року вулиця 25 Жовтня носила ім'я Героя Радянського Союзу Михайла Петровича Кирпоноса. Вулиця постраждала під час обстрілів Чернігова російськими загарбниками. Ракета влучила в колишній кінотеатр Щорса, у будинках навколо вилетіли шибки. Також було завдано ударів по двоповерховим будинкам, які збудовані німецькими військовополоненими. 28 липня 2022 року рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради вулиці присвоєно назву Княжа. Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia