Клубний чемпіонат світу з футболу 2014
Клубний чемпіонат світу з футболу 2014 (англ. 2014 FIFA Club World Cup) — 11-й розіграш щорічного клубного футбольного турніру, проведеного ФІФА серед переможців головних континентальних турнірів. Проходив з 10 по 20 грудня 2014 року в мароканських містах Марракеш та Рабат[1]. Переможцем вперше в своїй історії став іспанський «Реал Мадрид», яка обіграв в фіналі аргентинський «Сан-Лоренсо» 2:0[2]. Заявки на проведення турніру4 країни подали заявки на проведення клубних чемпіонатів світу 2013 і 2014 років (один і той же господар у обох турнірів)[3]: У жовтні 2011 року ФІФА заявила, що Іран, ПАР і ОАЕ відкликали свої заявки, тим самим залишивши Марокко єдиним кандидатом[4]. ФІФА офіційно оголосив Марокко господарем турніру 17 грудня 2011[5]. СтадіониУчасники
1: ↑ Якщо б переможцем Ліги чемпіонів КАФ стала команда з Марокко, то фіналіст Ліги чемпіонів КАФ був би запрошений замість переможця Марокканської ліги. Однак, обидва представники Марокко вилетіли з Ліги чемпіонів КАФ 2014 — ФАР програв вже у першому раунді малійському «Реалу» (Бамако) 3:3 (по голам на виїзді), а «Раджа», вигравши у попередньому етапі 8:1 у сьєрра-леонського «Даймонд Старз», поступилася у першому раунді по пенальті 5:4 (після 1:1 за сумою двох зустрічей) гвінейській команді «Хоройя». АрбітриНа турнір були запрошені такі арбітри:[6]
† Замість колумбійського тріо Вільмар Ролдан, Едуардо Діас і Александер Гусман.[7] Матчі
Час початку матчів подано за Західноєвропейським часом (UTC+0) Плей-оф за місце у чвертьфіналі
ЧвертьфіналиПівфіналиПерший півфінал мав відбутись на стадіоні «Принц Мулай Абдулла» у Рабаті, але через погані природні умови був перенесений на стадіон «Марракеш», Марракеш[8]. Матч за 5-е місце
Матч за 3-є місце
ФіналБомбардири
Підсумки турніруПідсумкове становище
Примітка: Матчі, що завершилися в додатковий час, вважаються як перемоги або поразки, тоді як матчі, що завершилися післяматчовими пенальті, вважаються як нічиї. НагородиЗа підсумками турніру були вручені такі нагороди:[9]
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia