|
Китайська дзиґа Китайська дзиґа, дзиґа Томсона, Тіп-топ — дзиґа, яка має властивість перевертатися у процесі обертання. Порівняння з дзиґоюЗвичайна дзиґа після розкручування (у будь-яку сторону) має наступні властивості:
На перший погляд здається, що ці властивості можна спостерігати у всіх дзиґ (не маючи внутрішнього джерела енергії). Проте, завдяки спеціальній формі і розподілу маси по тілу дзиґи можучи виникнути ускладнене обертання: через декотрий час після початку обертання з положення ніжкою горілиць, дзиґа переходить у стадію обертання на ніжці горизонтально, а відповідно, стрибками перевертається на ніжку з піднятям центра тяжіння і починає обертатися, торкаючись площі вершечком ніжки з збереженням направлення обертання. Варто зазначити, що позначка моменту імпульсу впродовж процесу обертання не змінюється. Такі дзиґи називаються китайською дзиґою або дзиґою Томсона. Фізика явищаОсновна ідея полягає у появі моменту сили тертя, і відповідно гіроскопічній прецесії, котра у підсумку обертають дзиґу (через незвичну форму дзиґи) і зрештою дзиґа встає на ніжку.[1][2][3]. У відомий публікаціях вважається, що швидкість точки контакту з поверхнею, по котрій проходить рух, дорівнює нулю.[3][4] П. Контенсу вказав, що така постановка задачі не дає правильної фізичної картини руху дзиґи. У. Ф. Журавльов і Д. М. Климов ввели у точці контакту сили сухого тертя і повністю пояснили цей незвичний рух китайського дзиґи.[5]   ІсторіяВперше на незвичайні динамічні властивості китайських дзиґ звернув увагу лорд Кельвін[6]. У 1891 році на одну з форм китайської дзиґи під назвою «wendekreisel» був виданий німецький патент №63261. Однак, у патенті були вказані неправильні параметри дзиґи — якщо точно по ньому робити, він не буде перевертатися (мабуть, для запобігання копіювання конкурентами). У 1950 році дзиґу знову відкрив данський інженер Werner Ostberg, котрий теж отримав на нього патент.[7][8] Відтоді дзиґи отримали у світі велику популярність. Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
