|
Кисловодськ (станція)
Кислово́дськ (рос. Кисловодск) — тупикова залізнична станція Північно-Кавказької залізниці на двоколійній електрифікованій лінії Мінеральні Води — Кисловодськ (завдожки 64 км). Розташована у місті Кисловодськ Ставропольського краю. Історія17 травня 1894 року відкритий регулярний рух поїздів на дільниці Мінеральні Води — Кисловодськ[1]. 1936 року станція електрифікована постійним струмом (=1,5 кВ). У листопаді 1936 року від станції Мінеральні Води здійснив тестовий рейс перший електропоїзд. Живлення енергією відбувалось від Баксанської ГЕС — першої найбільшої гідроелкетростанції Північного Кавказу. 1964 року станція переведена на змінний струм (=3 кВ), що сприяло курсування поїздів під тягою двосистемних електровозів типу ВЛ61Д та ВЛ82, до Мінеральних Вод курсували електропоїзди постійного струму. 2006 року ця дільниця переведена на змінний струм (~25 кВ) і понині використовуються електропоїзди змінного струму. ІнфраструктураСтанція тупикового типу з 4 високими й 1 низькою платформами, між якими прокладено по одній колії. Прохід на платформу приміських електропоїздів здійснюєтся через турнікети. Будівля вокзалу розташована ліворуч від колії. За 1,5 км на північ від платформ, поруч із зупинним пунктом Минутка, розташований відстійний парк для локомотивів та составів поїздів. Пасажирське сполученняПриміські електроїзди:
Поїзди далекого сполучення:
Сезонний рух поїздів:
Зміни руху у пасажирському сполученні:
Галерея
Див. такожПримітки
Панорама |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
