До того, як стати мером, Ке Веньчже був лікарем у Національній лікарні Тайванського університету. Він також був викладачем у Медичному коледжі Національного тайванського університету, спеціалізувався у травматології, реаніматології, трансплантації, екстракорпоральній мембранній оксигенації (ЕКМО) та штучних органах[1]. Через свою професію, отримав прізвисько «Ке Пі», або англ.KP (Тобто «Професор Ке», як його звали ще у Національному тайванському університеті). Ке свого часу відповідав за стандартизацію процедур трансплантації та був першопроходцем в ЕКМО у Тайвані. Крім професійної діяльності, Ке також вирізнявся численними появами у медіа та участю в інтерв'ю як коментатор у соціальних та політичних питаннях.
20 травня 2023, Ке був висунутий кандидатом у президенти від Тайванської народної партії у президентських виборах в Тайвані у 2024 році. Він позиціює себе як «третій варіант», що виступає проти ДПП та Гомінданя, що традиційно домінують у тайванській політиці[2].
Ке Веньчже виріс у небагатій сім'ї. Його батько, Ке Чженьфа, бажав, щоб його найстарший син став лікарем. Його мати звати Хо Цзюйїнь. Завершивши навчання у Національній старшій школі Сіньчжу, Ке рік навчався медичної справи у Національному університеті Ян-Мін, після чого був прийнятий до Медичного коледжу Національного тайванського університету, коли пересклав вступні іспити[3][4][5].
Ввечері 6 січня 2014, Ке оголосив, що висувається у виборах мера Тайбея. 16 січня, він запустив кампанію та почав залучати робітників та добровольців у передвиборчий штаб[6][7][8]. У ході симпозіуму в Гаосюні, він розповів, що звинувачення в інциденті зі СНІД при трансплантації органів стали причиною висунутись у мери[9]. Коли Ке оголосив про свою кандидатуру, в нього були сумніви, чи вступати до ДПП і, чи висуватись від їх імені[10][11][12]. Він висунувся самостійно, проте з підтримкою ДПП.
Ке переміг у виборах мера 29 листопада 2014[13]. Він назначив своїми замісниками Дена Цзяці[14], Чарля Лінь[15] та Чжоу Ліфан[16]. Чжоу подала у відставку в січні 2016, та її місце зайняв Чжень Цзінцзюнь.[17][18]
У 2014 ДПП вже не підтримала кандидатуру Ке 2018, натомість вони висунули власного кандидата[19]. Втім, Ке все одно отримав чимало голосів від зелених, бо багато хто вважав, що Ке має більші шанси на перемогу проти Гомінданя. Ке з дуже малим відривом був переобраним мером Тайбея[19]
У березні 2019, Ке призначив своїм помічником Цай Пінкуня.[21]
Президентська кампанія 2024
8 травня 2023, Ке єдиний висунувся на праймеріз Тайванської народної партії до президентських виборів у Тайвані 2024 року[22] 17 травня, ТНП офіційно висунула Ке як свого члена в президенти[23], та 20 травня з цього приводу була проведена пресконференція[24].
15 листопада 2023, ТНП та Гоміндан планували висунути спільну кандидатуру — Хоу Юї від Гоміндана та Ке Веньчже від ТНП. Хто б з двох став президентом, а хто віцепрезидентом, мало бути визначено опитуваннями та оголошено 18 листопада[25]. Проте Ке не зміг домовитись з керівництвом Гоміндану, тож 19 листопада він публічно заявив, що все ще збирається брати участь як кандидат від ТНП[26]. Спекуляції продовжувались до самого дедлайну подачі заявок 24 листопада, коли Ке врешті зареєструвався, обравши своїм віцекандидатом Синтію Ву[27].
Політична позиція
Спочатку Ке займав позицію, значно ближчу до зелених[19]. У президентських виборах 2012 року він підтримав Цай Інвень та допоміг їй у зборі коштів на кампанію. Щоправда, він критикував пропозицію Цай по Тайванському консенсусу через її неоднозначність[28]. У 2014, Ке зазначив, що його стратегічні цілі збігаються з цілями ДПП[29]. Він неодноразово висловлював своє негативне ставлення до Гоміндана[30]. Він підтримав Цай у виборах 2016 року, а також відверто незалежницьку партію Нова Влада. Проте у вересні 2016 року він вкотре заявив, що не планує вступати до ДПП, та лишатиметься безпартійним до кінця мерського строку[31].
Після загальних виборів 2016 року, погляди Ке почали зсуватись у бік синіх. Його риторика стала теплішою до Китайської народної республіки, і таким чином ТНП здобула підтримку від інших політиків-прихильників синіх. Він також установив близькі стосунки з іншими політичними фігурами, наприклад, засновником Foxconn, Террі Ґоу.[19]
Відносини з КНР
Вважається, що Ке схиляється до статус-кво у питанні політичного статусу Тайваню. З тих часів, як Ке став мером Тайбея, він використовував фразу «дві сторони протоки, одна сім'я» (кит.: 兩岸一家親) для опису власних поглядів щодо відносин з континентом[19]. Коли його спитали про його думку про Консенсус 1992 року, Ке відповів: «Коли Китай питає, чи ми згодні з консенсусом 1992-го, ДПП одразу скаже 'Ні.’ А я б відповів: ‘Схоже, на це немає попиту в Тайвані. Мабуть, варто змінити назву терміну?'»[32]
Ке висловлював підтримку зближенню економічних зв'язків з континентальним Китаєм. Він заявляв про підтримку ідеї відновлення перемовин щодо Угоди про торгівлю послугами через протоку[en] з континентом[19]. Він також пропонував збудувати міст між Цзіньменем та Сяменем, обґрунтовуючи це тим, що більшість проблем Цзіньменя стосовно водопостачання, електрики й утилізації відходів було б вирішено побудовою мосту[33].
Особисте життя
Жінка Ке, Чень Пейці, народилась у Пенху[34]. Вона здобула освіту у старшій школі Макун та Медичному коледжі Національного тайванського університету. Вона головує у педіатричному відділенні Тайбейської міської лікарні. У Ке та Чень троє дітей, хлопчик та дві дівчинки[35]. Загально відомо, що як мер Ке заробляв менше, ніж його жінка. Одного разу він жартував, що аби виплатити іпотеку, його жінці досі доводиться працювати[36]. Ке стверджував, що в нього синдром Аспергера[37][38], але, станом на 2014, в нього не було такого діагнозу[39]. Втім, цей синдром є у його сина[40].