|
Кетлін Г'юз
Кетлін Г'юз (англ. Kathleen Hughes, при народженні Елізабет Маргарет фон Геркан[4] (англ. Elizabeth Margaret von Gerkan, нар. 14 листопада 1928 року) ― американська акторка кіно, телебачення і театру, відома за фільмами 1950-х років. Найпомітніші ролі Г'юз виконала в таких фільмах, як «Скляна павутина» (1953), «Воно прийшло з далекого космосу» (1953), «Світанок у Сокорро» (1954), «Культ кобри» (1955) та «Три погані сестри» (1957). ЖиттєписЕлізабет Маргарет фон Геркан народилася 14 листопада 1928 року в Голлівуді, Каліфорнія[5][6][7]. Її дядько, Ф. Г'ю Герберт, був відомим письменником, драматургом і сценаристом, за сценаріями якого поставлено понад 70 фільмів[6][8]. Кетлін вчилася в міському коледжі Лос-Анджелеса, де почала виступати в театральних постановках[6]. Вперше на неї звернули увагу 1948 року, коли вона грала у виставі Школи театру, кіно та телебачення Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Незабаром вона підписала семирічний контракт із студією Twentieth Century Fox[9] Кар'єраКіноГ'юз почала кар'єру в кінематографі на студії Twentieth Century Fox з таких фільмів, як спортивна комедія з Реєм Мілланд «Це трапляється кожної весни» (1949), комедії «Мати-першокурсниця» (1949) з Лоретою Янг, «Містер Бельведер йде в коледж» (1949) з Кліфтоном Веббом і «Містер 880» (1950) з Бертом Ланкастером, фільм нуар «Там, де закінчується тротуар» (1950) з Деной Ендрюсом, а також мюзикли «Я впораюся» (1950) з Джун Гевер і «Я побачу тебе у своїх снах» (1951) з Доріс Дей[10]. Як зазначає історик кіно Гел Еріксон, у всіх цих фільмах Г'юз грала невдячні епізодичні ролі[9]. Не вдоволена таким розвитком кар'єри, в 1952 році Г'юз підписала семирічний контракт з Universal-International, де «розцвіла в ролях другого плану, граючи спокусниць і таємничих жінок»[6][9]. У тому ж році на своїй новій студії вона знялася в ролях другого плану в кримінальній мелодрамі Пола Хенрейд «Лише для чоловіків» (1952) і комедії «Селлі й свята Анна» (1952)[10]. Як зазначив Еріксон, «Г'юз була у своїй стихії у фільмі нуар «Скляна павутина» (1953). Вона зіграла спокусливу і жадібну акторку-початківицю, яка заради кар'єри заводить роман відразу з двома успішними телесценаристами. В результаті один з них (Едвард Г. Робінсон) з ревнощів її вбиває, а потім складає на цю тему сценарій»[9]. Кінооглядач Нью-Йорк Таймс Бослі Кравзер особливо виділив у цій картині гру «Г'юз в ролі білявої отруйної красуні», зазначивши, що гра двох джентльменів в головних ролях «досить стандартна»[11]. У тому ж році вийшов культовий фантастичний фільм про прибульців «Воно прийшло з далекого космосу» (1953), перший тривимірний фільм студії Universal, де Г'юз зіграла другу за важливістю жіночу роль дівчини одного з героїв картини. Журнал TV Guide назвав цю картину «одним з кращих науково-фантастичних фільмів 1950-х»[12]. Також Г'юз виконала помітні ролі другого плану в пригодницькій стрічці з Роком Хадсоном «»Золотий клинок» (1953), де була служницею багдадської принцеси, яка опинилася в центрі палацових інтриг, а також в незалежній кримінальній мелодрамі Гуго Гааса «Сусідська дружина» (1953), де була служницею невірної дружини судді в невеликому чеському містечку середини ХІХ ст., яка повинна підтвердити помилкове алібі героя, проте побоюється викриття[10]. Рік по тому в вестерні Universal «Світанок в Соккоро» (1954) Г'юз зіграла важливу роль барвумен в невеликому містечку в Нью-Мексико, яка мимоволі стає приводом для конфлікту шерифа з місцевим злочинним кланом землевласників. За словами історика кіно Дениса Шварца, «хоча фільм шаблонний, передбачуваний і слабкий», проте «актори грають добре»[13]. Фільм жахів Universal «Культ кобри» (1955) розповідав про кількох американських військових, які під час Другої світової війни стикаються з азійським культом, члени якого під час священного ритуалу перетворюються на змій. Після повернення додому солдати, яких прокляла очільниця культу ― жінка-кобра, починають вмирати від зміїної отрути. У цій картині Г'юз зіграла подругу одного з військовослужбовців, яка намагається викрити культ кобри, опиняючись у смертельній небезпеці[14]. У незалежній кримінальній мелодрамі «Три погані сестри» (1956) Г'юз зіграла одну з трьох сестер, дві з яких вступають в смертельну сутичку за багатомільйонний спадок загиблого батька. Кінокритик А. Х. Вейлер в Нью-Йорк Таймс назвав картину «слабкою», зазначивши, що Г'юз в ролі хижачки струнка, білява і красива, але примітивна як акторка[15]. У 1958 Г'юз зіграла роль другого плану в мелодрамі скромної студії Allied Artists Pictures «Неодружена мати» (1958). Після чого з'явилася на великому екрані майже через 10 років в сатиричній політичній картині «Психоаналітик президента» (1967) з Джеймсом Кобурн в головній ролі, де виконала епізодичну роль туристки в Білому Домі[9][10]. Пізніше Г'юз виконала невелику роль в драмі «Запізніла Ліз» (1971) про жінку з алкозалежністю (Енн Бакстер), яка під впливом релігії змінює своє ставлення до алкоголю. Потім у Г'юз була епізодична роль в романтичній комедії «Піт і Тіллі» (1972) і невелика роль шкільної медсестри в кримінальному бойовику «Видобуток» (1974). Майже через 15 років вона знову з'явилася на великому екрані в кримінальному бойовику «Помста»(1990) з Кевіном Костнером у невеликій ролі настоятельки монастиря, а ще через вісім років ― в епізодичній ролі в сатиричній комедії «Ласкаво просимо в Голлівуд» (1998), яка нині стала її останньою роботою в повнометражному кіно[16]. У 2018 році майже 90-річна Кетлін Г'юз знову з'явилася на екрані, втіливши чарівницю в 12-хвилинній химерній ретро-комедії Торі Поуп «Будка для поцілунків дівчат з болота» (2018)[17]. ТелебаченняЗ 1956 року Кетлін Г'юз почала працювати на телебаченні. В період до 1984 року зіграла в 58 епізодах 35 різних телесеріалів. Серед них: «Альфред Хічкок представляє» (1956-1957), «Телефонний час (1956), «Шоу Боба Каммінгса (1958), «Пригоди Оззі та Харрієт (1958), «Сансет-стрип, 77» (1959), «Готель де Парі» (1959), «Натягнутий канат» (1959), «Театр Дженерал Електрик» (1960-1962), «Високий чоловік» (1961), «Папа-холостяк (1962), «Гомер Куча, морпіх» (1965) і «Я мрію про Джинні» (1967). У 1962 році Г'юз з'явилася в епізоді серіалу« Перрі Мейсон» (1962), також мала постійну роль в трьох епізодах телесеріалу «Привид і місіс М'юр» (1968-1969). Акторка також з'явилася в серіалі «МЕШ» (1973) і виконувала постійну роль в 19 епізодах теледрами про будні вигаданої голлівудської кіностудії «Світ Бракена»(1969-1970).[18] Акторське амплуа та оцінка творчостіЗа описом кінознавців, Кетлін Г'юз була високою (173 см), привабливою брюнеткою, яка заради кінематографа перефарбувалася в блондинку[6][7]. Найбільш відома Кетлін Г'юз за кримінальними стрічками, фантастичними фільмами та фільмами жахів категорії В. Особисте життяУ 1954 році одружилася зі сценаристом і продюсером Стенлі Рубіном. Шлюб тривав 60 років до смерті Рубіна у 2014 році[6][7][9][19]. Народила чотирьох дітей:
Фільмографія
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
