Кенотаф

Кенота́ф (дав.-гр. κενοτάφιον, від κενός — порожній і τάφος — гробниця) — символічна могила, у якій нема небіжчика. Споруджується як спомин про людину, що загинула (пропала безвісти, потонула і т.д.) у важкодоступному місці, а тіло втрачене або його пошук може призвести до нових жертв і не може бути поховане на батьківщині. Також кенотаф встановлюється, якщо тіло піддане кремації, а порох розвіяний.

В Україні відомі кенотафи скіфського часу, періоду пізньоримського часу в черняхівській культурі та періоду Київської Русі. Звичай споруджувати кенотафи зберігся донині на заході України — символічні стрілецькі чи упівські могили. Невеликі хрести на місцях загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Галерея

• 
  Кенотаф, Вайтхолл, Лондон
• 
  Кенотаф, Окленд, Нова Зеландія
• 
  Кенотаф, Нова Шотландія, Канада
• 
  Кенотаф Порт-Артур, Тандер-Бей, Онтаріо
• 
  Великий військовий меморіал, Ніагара-Фоллс, Онтаріо
• 
  Кенотафій у Хіросімському меморіальному «Парку Миру»
• 
  Розбитий автомобіль і придорожній кенотаф в околицях Сан-Педро-де-Атакама, Чилі
• 
  Символічна могила УСС на горі Лисоня

Див. також

• Могила невідомого солдата

Література

• Кенотаф // Словник-довідник з археології. Довідкове видання / редактор, укладач та керівник авторського колективу Н. О. Гаврилюк, науковий редактор Ю. В. Павленко. — Київ : Наукова думка, 1996. — С. 110. — 5000 прим. — ISBN 5-12-004847-1.
• М. Бігус. Кенотаф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 62. — ISBN 966-528-199-2.
• Кенотаф // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 471.

Посилання

• Кенотаф. slovnyk.ua. Процитовано 24 листопада 2023.
• Кенотаф. slovnyk.me. Архітектура і монументальне мистецтво. Процитовано 24 листопада 2023.