У 1995 році інтерес до Кевіна виявляв англійський«Шеффілд Юнайтед», але футболіст вирішив залишитися в Австралії[3]. Влітку 1996 року Мускат зважився на перехід і підписав угоду з англійським «Крістал Пелес». Сума трансферу склала 35 тис. фунтів[4]. В першому ж сезоні він допоміг «орлам» вийти в Прем'єр-лігу, перемігши «Шеффілд Юнайтед» у фіналі плей-оф 1997 року на «Вемблі», і став одним з лідерів команди[5]. З першого ж сезону в Англії Мускат зарекомендував себе, як вкрай жорсткий і грубий захисник. У різні роки від його грубої манери гри постраждало безліч футболістів, включаючи таких відомих, як Крістоф Дюгаррі[6], Ешлі Янг[7], Мілан Барош[8], Джейсон Куліна[9] і Крейг Белламі[6].
У жовтня 1997 року Кевін перейшов у «Вулвергемптон Вондерерз». Сума трансферу склала 200 тис.фунтів[4]. У складі «вовків» він провів понад 200 матчів за п'ять сезонів у другому за рівним дивізіоні Англії. Після цього у липні 2002 році Мускат на правах вільного агента перейшов у шотландський«Рейнджерс». Через свою буйну вдачу він жодного разу не потрапив в заявку на Дербі Старої фірми[10], тим не менш виграв з клубом у сезоні 2002/03 «золотий требл» — чемпіонат, кубок та кубок ліги.
У 2003 році Кевін перейшов у «Міллволл». Він швидко став одним з лідерів клубу і був призначений капітаном команди. У 2004 році Мускат допоміг «Міллволл» вперше в своїй історії вийти у фінал Кубка Англії, хоча і не взяв участі у фінальному матчі проти «Манчестер Юнайтед» через травму.
У 2005 році Кевін повернувся на батьківщину, підписавши угоду з «Мельбурн Вікторі». З новим клубом він двічі виграв А-Лігу. Протягом усіх 6 сезонів Мускат був капітаном команди і провів за «Вікторі» понад 150 матчів.
У 2011 році він повернувся в «Саншайн Джордж Кросс», де і завершив кар'єру після закінчення сезону. За професійну кар'єру, яка тривала 19 років з 1992 по 2011 рік, Мускат отримав 123 жовті картки та 12 червоних.[11][12][13]
У грудні 2013 року іспанський футбольний вебсайт El Gol Digital назвав Муската найбруднішим гравцем у футболі.[14]
У 2005 році він втретє взяв участь у Кубку конфедерацій 2005 року у Німеччині. На турнірі він зіграв у двох матчах, а його команда не вийшла в плей-оф. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у її формі 51 матч, забивши 10 голів[13].
Кар'єра тренера
Останні два роки своєї ігрової кар'єри Мускат виконував функції помічника тренера Ерні Мерріка в «Мельбурн Вікторі»[18][19]. Коли 2011 року той покинув клуб, Мускат залишився у штабі його наступників, Мехмета Дураковича та Анге Постекоглу. 31 жовтня 2013 року Мускат був призначений головним тренером клубу[20][21][22]. З командою у 2014 та 2018 роках Мускат ставав переможцем А-ліги, а 2015 року виграв Кубок Австралії. У травні 2019 року покинув клуб.
↑Wyett, Charlie (28 жовтня 2004). Baros in Muscat blast. London: The Sun (UK). Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 14 травня 2009.
↑Bleiberg will cop sanction sweet. Australian FourFourTwo. Haymarket Media. Sportal Australia. 30 січня 2010. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.