Квічаль помаранчевий

? Квічаль помаранчевий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Дроздові (Turdidae) Рід: Geokichla Вид: Квічаль помаранчевий
Біноміальна назва
Geokichla gurneyi (Hartlaub, 1864)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Turdus gurneyi Zoothera gurneyi
Посилання
Вікісховище: Geokichla gurneyi Віківиди: Geokichla gurneyi ITIS: 916872 МСОП: 22708426 NCBI: 311350

Квіча́ль помаранчевий[2] (Geokichla gurneyi) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Вид названий на честь англійського банкіра і орнітолога Джона Генрі Герні^[en][3].

Опис

Помаранчевий квічаль

Довжина птаха становить 21-23 см, самці важать 44,5-64,5 г, самиці 48,5-76 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, місцями з сірим відтінком. Махові пера чорнувато-бурі, на крилах дві білі смуги. Горло, груди і боки оранжеві, гузка біла. Навколо очей незамкнені білі кільця. Дзьоб темний, лапи рожевуваті. Самиці мають менш яскраве забарвлення, ніж самці. У молодих птахів нижня частина тіла плямиста[4][5].

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:[6]

• G. g. chuka Van Someren, 1931 — гора Кенія і високогір'я Кікую (центральна Кенія);
• G. g. raineyi Mearns, 1913 — гори Таїта і Чулу (південно-східна Кенія);
• G. g. otomitra Reichenow, 1904 — від західної Анголи і південного сходу ДР Конго до Танзанії і півночі Малаві;
• G. g. gurneyi (Hartlaub, 1864) — схід ПАР;
• G. g. disruptans (Clancey, 1955) — від центрального Малаві до північного сходу ПАР.

Поширення і екологія

Помаранчеві квічалі мешкають в Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Малаві, Мозамбіку, Зімбабве, Південно-Африканській Республіці і Есватіні. Вони живуть в підліску вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 500 до 2500 м над рівнем моря. Живляться дощовими червами, комахами, равликами і плодами. Сезон розмноження в Кенії триває з січня по травень, в Танзанії з серпня по грудень, в Малаві з жовтня по січень, в Мозамбвку, ПАР і Зімбабве з вересня по грудень. Гніздо чашоподібне, глибоке. зроблене з моху, гілочок, листя, корінців і папороті. В кладці 2-3 бірюзово-блакитних яйця, інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 18-20 днів після вилуплення.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Geokichla gurneyi. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 181. ISBN 978-1-4081-2501-4.
4. Clement, Peter; Hathway, Ren (2010). Thrushes. Bloomsbury. с. 244—245. ISBN 9781408135419. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
5. Newman, Kenneth (2002). Newman's Birds of Southern Africa. Struik. с. 332. ISBN 9781868727353.
6. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.

Посилання

• Orange ground thrush - Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.].