Квічаль енганський

? Квічаль енганський
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Дроздові (Turdidae) Рід: Geokichla Вид: Квічаль енганський
Біноміальна назва
Geokichla leucolaema (Salvadori, 1892)
Синоніми
Zoothera interpres leucolaema Zoothera leucolaema
Посилання
Вікісховище: Geokichla leucolaema Віківиди: Geokichla leucolaema ITIS: 916861 МСОП: 22732956

Квіча́ль енганський[2] (Geokichla leucolaema) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом рудоголового квічаля.

Опис

Довжина птаха становить 15-18,5 см. Верхня частина голови і верхня частина тіла рудувато-коричневі, на крилах дві широкі білі смуги. Підборіддя і горло білі, груди чорнуваті, решта нижньої частини тіла біла, боки коричнюваті, поцятковані темними плямками. Обличчя має чорнуватий відтінок, на горлі з боків чорні плями. Дзьоб чорний, лапи тілесного кольору.

Поширення і екологія

Енганські квічалі є ендеміками острова Енгано (на південному заході від Суматри). Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 280 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція енганських квічалів становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Geokichla leucolaema.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.