Квіткокол

? Квіткокол
Квіткокол блискотливий (Diglossa lafresnayii)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Diglossinae Рід: Квіткокол (Diglossa) Wagler, 1832[1]
Види
Diglossa glauca Diglossa caerulescens Diglossa cyanea Diglossa indigotica Diglossa sittoides Diglossa plumbea Diglossa baritulaтиповий[2] Diglossa mystacalis Diglossa lafresnayii Diglossa gloriosissima Diglossa duidae Diglossa major Diglossa venezuelensis Diglossa albilatera Diglossa carbonaria Diglossa brunneiventris Diglossa gloriosa Diglossa humeralis
Синоніми
Serrirostrum d'Orbigny & Lafresnaye, 1838 Uncirostrum Lafresnaye, 1839 Agrilorhinus Bonaparte, 1838 Diglossopis P.L. Sclater, 1856 Tephrodiglossa Cassin, 1864 Pyrrhodiglossa Cassin, 1864 Cyanodiglossa Cassin, 1864 Melanodiglossa Cassin, 1864
Посилання
Вікісховище: Diglossa Віківиди: Diglossa ITIS: 557624 NCBI: 62192

Квіткокол[3] (Diglossa) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Мексиці, Центральній і Південній Америці[4].

Опис

Квіткоколи — невеликі птахи, середня довжина яких становить 11-17,3 см, а вага 6-25 г. Квіткоколам притаманний характерний, вигнутий догори дзьоб, що дозволяє їх живитися нектаром, проколюючи квітку біля основи. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах в Андах і горах Центральної Америки.

Види

Виділяють вісімнадцять видів:[5]

• Квіткокол ультрамариновий (Diglossa glauca)
• Квіткокол блакитний (Diglossa caerulescens)
• Квіткокол масковий (Diglossa cyanea)
• Квіткокол індиговий (Diglossa indigotica)
• Квіткокол рудочеревий (Diglossa sittoides)
• Квіткокол попелястий (Diglossa plumbea)
• Квіткокол садовий (Diglossa baritula)
• Квіткокол рудовусий (Diglossa mystacalis)
• Квіткокол блискотливий (Diglossa lafresnayii)
• Квіткокол колумбійський (Diglossa gloriosissima)
• Квіткокол сизий (Diglossa duidae)
• Квіткокол великий (Diglossa major)
• Квіткокол венесуельський (Diglossa venezuelensis)
• Квіткокол білобокий (Diglossa albilatera)
• Квіткокол сіробокий (Diglossa carbonaria)
• Квіткокол чорногорлий (Diglossa brunneiventris)
• Квіткокол меридайський (Diglossa gloriosa)
• Квіткокол чорний (Diglossa humeralis)

Етимологія

Наукова назва роду Diglossa походить від слова дав.-гр. διγλωσσος — двомовний, той, хто розмовляє двома мовами.[6]

Примітки

1. Wagler, Johann Georg (1832). Mittheilungen über einige merkwürdige Thiere. Isis von Oken (German) . cols 275–282 [280–281]. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
2. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 399. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. S. Hilty: Family Thraupidae (Tanagers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, ss. 268–279. ISBN 978-84-96553-78-1. 
5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 28 березня 2022.
6. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 136. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

• Mauck, William M. III; Burns, Kevin J. (2009). Phylogeny, biogeography, and recurrent evolution of divergent bill types in the nectar-stealing flowerpiercers (Thraupini: Diglossa and Diglossopis). Biological Journal of the Linnean Society. 98 (1): 14—28. doi:10.1111/j.1095-8312.2009.01278.x.
• Ridgely, R. S., & Tudor, G. (1989). Birds of South America. Vol. 1. Oxford University Press, Oxford. ISBN 0-19-857217-4