Квіткокол колумбійський

? Квіткокол колумбійський
Колумбійський квіткокол (Пуебло-Ріко, Рисаральда, Колумбія)
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Квіткокол (Diglossa) Вид: Квіткокол колумбійський
Біноміальна назва
Diglossa gloriosissima Chapman, 1912[2]
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище: Diglossa gloriosissima Віківиди: Diglossa gloriosissima EOL: 920871 ITIS: 559783 МСОП: 22723656 NCBI: 547945

Квіткокол колумбійський[3] (Diglossa gloriosissima) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Ендемік Колумбії.

Опис

Колумбійський квіткокол

Довжина птаха становить 14-15 см. У самців голова, горло, верхня частина грудей і верхня частина тіла чорні, блискучі. Нижня частина грудей і живіт рудувато-каштанові, гузка чорна. На плечах синювато-сірі плями, надхвістя сірувате. Дзьоб чорний, вигнутий догори, на кінці гачкуватий, лапи сірі. У самиць надхвістя синювато-сіре. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, синювато-сірі плями в їх оперенні відсутні. Нижня частина грудей і живіт рудувато-каштанові, поцятковані чорними смужками. Дзьоб знизу біля основи жовтий. У представників підвиду D. g. boylei боки і гузка також рудувато-каштанові.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[4]

• D. g. gloriosissima Chapman, 1912 — гора Мунчіке^[en] (департамент Каука на південному заході Колумбії);
• D. g. boylei Graves, GR, 1990 — гори Парамо-Фронтіно^[es] і Парамільо^[en] (департамент Антіокія на північному заході Колумбії).

Поширення й екологія

Колумбійські квіткоколи локально поширені в горах Західного хребта Колумбійських Анд. Раніше вони були відомі лише з гір Мунчіке, Парамо-Фронтіно і Парамільо. З 1965 року вид не спостерігався протягом 40 років, однак на початку 2000-х років дослідними почали відкривати колумбійських квіткоколів у нових місцях — в горах Фаральонес-дель-Чітара^[en], в Національному парку Татама^[es], в горах Серранія-дель-Пінче^[en] та в інших місцевостях. Вид залишається слабо дослденим через важкодоступність гірських піків Західного хребта[5][6].

Колумбійські квіткоколи живуть на узліссях гірських карликових лісів, у високогірних чагарникових заростях та на луках парамо. Віддають перевагу заростям Polylepis, Escallonia і Baccharis. Вони зустрічаються на висоті від 3000 до 3800 м над рівнем моря, в горах Серро-Монтесума в заповіднику Татама на висоті до 2400 м над рівнем моря. Живляться нектаром меластомових і вересових рослин (зокрема, з родів Cavendishia, Psammisia і Thibaudia), а також омелових і епіфітних бромелієвих.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція колумбійських квіткоколів становить від 2800 до 14690 птахів. Їм може загрожувати знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Diglossa gloriosissima: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 03 липня 2022
2. Chapman, Frank M. (1912). Diagnoses of apparently new Colombian Birds. Bulletin of the American Museum of Natural History. XXXI: 165. Процитовано 15 червня 2021.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 липня 2022.
5. Renjifo M., Luis Miguel; Gómez, María Fernanda; Velásquez-Tibatá, Jorge; Amaya-Villarreal, Ángela María; Kattan, Gustavo H.; Amaya-Espinel, Juan David; Burbano-Girón, Jaime (2014). Libro rojo de aves de Colombia, volumen 1, Bosques húmedos de los Andes y la costa pacífica (вид. Primeraición). Bogotá: Editorial Pontificia Universidad Javeriana : Instituto Humboldt. с. 319-320. ISBN 978-958-716-671-2.
6. Pulgarín-R., Paulo C; Múnera-P, Wilmar A. (2006). NEW BIRD RECORDS FROM FARALLONES DEL CITARÁ, COLOMBIAN WESTERN CORDILLERA. Boletín SAO – Revista científica de la Sociedad Antioqueña de Ornitología. XVI (1): 44-45. Процитовано 15 червня 2021.