Каспер Нагай (пол.Kasper Nahaj, лат.Gaspar Nahaius; сер. XVI століття — 6 грудня1613, Сандомир) — єзуїтський місіонер і богослов татарського (судячи з прізвиська, ногайського) походження, що спричинився, з-поміж іншого, до переходу в католицтво ряду руських (українських) православних князів. Палкий проповідник унії.
Як засвідчує лист Станіслава Жолкевського до Яна Замойського від 25.07.1594, Каспер Нагай був «здавна» обізнаний з унійною ініціативою[14]. У липні 1594 він вів таємні переговори у Бересті з київським митрополитом М. Рагозою, єпископами І. Потієм та К. Терлецьким[16]. Безпосередньо перед самим собором єзуїт прибув до Луцька, де укупі з Бернардом Мацейовським упродовж двох місяців вів приготування. Сюди ж, до заміської резиденції в Кам'янці, явились владики-уніати. Вони, за одними даними, прийняли католицький символ віри, за іншими — «генеральну сповідь» від Нагая. Було відслужено руську літургію в латинському храмі з проповіддю К. Нагая по-польськи й латинську в православній церкві, яка завершилась казанням по-руськи[17].
Єзуїтів — П. Скаргу, К. Нагая, М. Лятерну та Ю. Раба — запросили на унійний собор у Бересті, імовірно, як теологічних експертів католицьких ієрархів, але справа до диспутів з опонентами не дійшла[18]. Лятерна й Нагай «товаришували» Я. Д. Соліковському[19][20]. В листі Петра Аркудія до Клаудіо Аквавіви (10.11.1596 р.) вміщене свідчення, що після собору Каспер воротився до Луцька, де в латинській катедрі відбулася святкова літургія за участю К. Терлецького. На ній богослов виголосив свою проповідь[21].
Польський історик Вацлав Собеський вважав К. Нагая за «Христового контряничара» (пол.Chrystusowy kontrjanczar), який, на його думку, плекав мрію звільнити Константинополь з-під гніту турків-османів і відродити єдність християнської церкви[14][22].
Коментарі
↑Достоменних звісток про це нема, натомість відомо, що подружжя Збаразьких офірувало Києво-Печерській лаврі.
Barycz, Henryk (1938). Polacy na studiach w Rzymie w epoce Odrodzenia, 1440-1600. Kraków: Nakł. Polskiej Akademii Umieje̜tności; skł. gł. w ksie̜g. Gebethnera i Wolffa.
Bieś, Andrzej Paweł (2008). Polonica w Archiwum Rzymskim Towarzystwa Jezusowego. Tom 4. Varia. Kraków: Wyższa Szkoła Filozoficzno-Pedagogiczna «Ignatianum». ISBN9788389631107.
Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. ISBN978-83-7177-229-0.
Nahajus (Nagaj) Kasper // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków, 2004. — С. 449.