|
Карт Віктор Еммануїлович
Віктор Еммануїлович Карт (19 червня 1929, Бердичів — 25 липня 2024 року, Ганновер) — радянський шахіст та український шаховий тренер, двічі чемпіон Львова (1953, 1958), двічі чемпіон ДСТ «Авангард» (1958 — випередив Штейна, 1961), заслужений тренер СРСР (1973), засновник львівської шахової школи[2][3][4]. БіографіяНародився у Бердичеві. У сім років батько, військовий лікар, подарував Вікторові шахи. З четвертого класу він почав брати участь у шкільних шахових змаганнях. Після сьомого класу почав працювати на заводі слюсарем. Згодом переїхав до Житомира, де став чемпіоном міста серед школярів[4]. 1948 року вступив на історичний факультет Львівського університету. По закінченні університету Карту запропонували роботу вчителя у школі невеличкого містечка Бібрка Львівської області, згодом Карт обіймав посаду завуча семирічної школи у селі Муроване. Згодом Віктор переїхав до Львова, де звільнилось місце у спортивному товаристві «Авангард» та місце керівника шахового гуртка у міському Палаці піонерів[5]. З 1950-х очолив збірну області, яка виступала на чемпіонаті України. Виховав у Львові низку гросмейстерів:
Працював тренером збірної команди УРСР, ДСТ «Авангард» та «Труд». Під його керівництвом збірна України перемогла на 7-й Спартакіаді народів СРСР (1979) та чемпіонаті СРСР (1984)[7]. За досягнення у сфері шахів нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981). Виховав двох доньок. 2001 року переїхав жити до Німеччини біля міста Ганновер, де працював тренером у місцевому шаховому клубі «Маккабі»[8]. Помер 25 липня 2024 року в лікарні Ганновера від запалення легень у віці 95 років[9]. СуддяБагаторазово був шаховим суддею. Зокрема на Міжнародному юнацькому турнірі 1961 року у Львові[4]. Примітки
Література
Посилання |
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
