|
Карл IV де Бурбон-Вандом
Карл IV де Бурбон-Вандом, також Шарль де Бурбон (фр. Charles IV de Bourbon); 2 червня 1489 — 25 березня 1537) — французький принц крові з династії Бурбонів, син графа Вандомського Франсуа де Бурбона та принцеси Марії Люксембурзької, граф Вандому у 1495—1514 роках, 1-й герцог Вандомський у 1514—1537 роках, граф Суассона, Марля, Енгієна, барон Конде, Монтуара, Лавардена, Мондубло та Епернона, пер Франції, голова Королівської ради у 1525 році після захоплення у полон Франциска I в битві при Павії, голова династії Бурбонів з 1527 року. БіографіяШарль де Бурбон народився 2 червня 1489 у замку Вандома. Він став первістком у родині графа Вандомського Франсуа де Бурбона та його дружини Марії Люксембурзької. Згодом сім'я поповнилася п'ятьма молодшими дітьми. Батько помер в італійському поході, коли Шарлю виповнилося шість. Регентство в усіх родинних володіннях до повноліття хлопця, а згодом — під час його відсутності, здійснювала мати. У молодому віці граф став на службу королю Франції Людовику XII. Як і батько, брав участь у італійських війнах. 1507 року король призначив його губернатором Генуї.  14 травня 1509 року Шарль був посвячений у лицарі під час битви при Аньяделло, де французи виступили проти Венеційської республіки. Згодом брав участь у захопленні Кремони та Падуї. У віці 24 років взяв шлюб із Франсуазою Алансонською, принцесою з молодшої гілки династії Валуа. Весілля відбулося 18 травня 1513 року у Шатодені. Посагом нареченої було віконтство Бомон-о-Мен. У 1514 титул графа Вандомського було зведено до герцогського та зроблено пером Франції. У вересні того ж року Шарль брав участь у битві при Мариньяно, перемога в якій дозволила Франції захопити Міланське герцогство, а також у фламандській кампанії. 1518-го він узяв на себе управління Пікардією. Після змови Карла III де Бурбона-Монпасьє[1] із імператором Карлом V Габсбургом та його втечі до Німеччини, а також смерті Карла IV Алансонського, Шарль став першим принцом крові та четвертим у лінії успадкування французького трону після синів Франциска I. 1527-го Карл де Бурбон був убитий при облозі Рима, не залишивши нащадків. Шарль таким чином став головою династії Бурбонів, а також отримав титул герцога де Бурбона. Втім, землі герцогства були конфісковані французькою короною ще після зради попередника. У 1525 році, після захоплення у полон Франциска I у битві при Павії, герцог очолив Королівську раду. Сам сюзерен повернувся на батьківщину наступного року, натомість відправивши до Іспанії двох старших синів як заручників. 1536-го Шарль успішно захистив Перонну від іспанців на чолі з самим імператором. Невдовзі після цього герцог він помер від гарячки в неділю, на Великдень, 25 березня 1537 року в Ам'єні. Похований у склепі церкви Святого Георгія у Вандомі. Шлюб та нащадкиУ родині Шарля де Бурбона та Франсуази Алансонської народилося тринадцятеро дітей:
Відомо також, що в Генті Шарль де Бурбон мав позашлюбного сина від Ніколь де Боардː
Генеалогія
Примітки
Література
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл IV де Бурбон-Вандом
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
