Карл Сигизмунд Кунт

Карл Сигизмунд Кунт
нім. Karl Sigismund Kunth Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився18 червня 1788(1788-06-18)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лейпциг, Саксонське курфюрство, Священна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 березня 1850(1850-03-22)[1][2] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Берлін, Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Саксонське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбіолог, мандрівник-дослідник, ботанік, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materHU Berlin Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладHU Berlin Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникКарл Людвиг фон Вільденов Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПрусська академія наук
Леопольдина
Баварська академія наук
Французька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
Автограф

Карл Сигизмунд Кунт (нім. Karl Sigismund Kunth; 18 червня 1788 — 22 березня 1850) — німецький ботанік. Скорочення імені ботанічного автора H.B.K. (Humboldt, Bonpland & Kunth) також позначає Кунта.[5]

Біографія

Карл Кунт народився у Лейпцигу 18 червня 1788 року. У 1806 році Кунт став клерком купця у Берліні. Після зустрічі із Александром фон Гумбольдтом, який допоміг йому відвідувати лекції у Берлінському університеті, Кунт зацікавився ботанікою. З 1813 до 1819 року Кунт працював помічником Гумбольдта у Парижі, займався класифікацією рослин, які були зібрані Гумбольдтом та Еме Бонпланом під час їхньої подорожі по Північній та Південній Америці.

У 1820 році Кунт повернувся у Берлін та став професором ботаніки у Берлінському університеті, а також віце-президентом ботанічного саду. У 1829 році він був обраний членом Академії наук Берліна.

У 1829 році він відплив до Південної Америки та протягом трьох років відвідав Чилі, Перу, Бразилію, Венесуелу, Центральну Америку та Вест-Індію.

Після його смерті у 1850 році[6], прусський уряд придбав його ботанічну колекцію, яка згодом ввійшла до складу королівського гербарію у Берліні.

Наукові праці

  • Nova genera et species plantarum quas in peregrinatione ad plagam aequinoctialem orbis novi collegerunt Bonpland et Humboldt (7 vols., Paris, 1815—1825)on Botanicus [Архівовано 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • Les mimosees et autres plantes legumineuses du nouveau continent (1819)
  • Synopsis plantarum quas in itinere ad plagain aequinoctialem orbis novi collegerunt Humboldt et Bonpland (1822–3)
  • Les graminees de l'Amerique du Sud (2 vols., 1825—1833)
  • Handbuch der Botanik (Berlin, 1831)
  • Enumeratio Plantarum Omnium Hucusque Cognitarum, Secundum Familias Naturales Disposita, Adjects Characteribus, Differentiis et Synonymis. Stutgardiae et Tubingae: Sumtibus J. G. Cottae. 1843.
  • Lehrbuch der Botanik (1847)
  • Les melastomees et autres plantes legumineuses de l'Amerique du Sud (1847—1852)

Примітки

  1. а б Académie nationale de médecine
  2. а б Base biographiqueBIU Santé.
  3. Чеська національна авторитетна база даних
  4. IPNI,  Kunth
  5. Nova Genera et Species Plantarum | International Plant Names Index. www.ipni.org. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  6. H. Walter Lack: Alexander von Humboldt und die botanische Erforschung Amerikas. Prestel 2009, ISBN 978-3-7913-4461-4, S. 91.

Посилання


 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia