Карл Йозеф Антон Міттермаєр

Карл Йозеф Антон Міттермаєр
нім. Karl Joseph Anton Mittermaier
Карл Йозеф Антон Міттермаєр. Портретна фотографія Франца Ганфштенгля (Franz Hanfstaengl). 1860.
Народився	15 серпня 1787(1787-08-15) Мюнхен
Помер	28 серпня 1867(1867-08-28) (80 років) Гайдельберг
Поховання	Берґфрідгоф
Громадянство	Німеччина
Місце проживання	Mittermaierhaus^d
Діяльність	Юрист
Галузь	кримінальне право[1] і політика[1]
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов	німецька[2][1][3]
Заклад	Боннський університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Членство	Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Американське антикварне товариство, Нідерландська королівська академія наук, Туринська академія наук[4] і Corps Bavaria München^d
Посада	Member of the Second Chamber of the Diet of the Grand Duchy of Baden^d і Member of the Frankfurt Parliament^d
Родичі	Ріхард фон Крафт-Ебінг
Брати, сестри	Sophie Bauer^d
Діти	Franz Mittermaier^d і Clara Antonia von Krafft-Ebing^d
Нагороди	Почесний доктор Гайдельберзького університету^d honorary doctor of the Charles University of Prague^d почесний доктор Гарвардського університету^d Член Американської академії мистецтв і наук
Медіафайли у Вікісховищі

Карл Йозеф Антон Міттермаєр (нім. Carl Joseph Anton Mittermaier; 15 серпня 1787, Мюнхен — 12 серпня 1867, Гайдельберг) — німецький юрист, викладач університету, публіцист і політик. Вважається вважається одним з найвидатніших правників у царині кримінального права ХІХ століття.

Карл Йозеф Антон Міттермаєр в групі «Одиннадцяти лібералів» перший від ліва у верхньому ряду

Міттермаєр народився 5 серпня 1787 в Мюнхені. Він був сином фармацевта Йозефа Георга Якоба Міттермаєра (Joseph Georg Jakob Mittermaier), а його мама була сестрою мореплавця Генріха Циммермана (нім. Heinrich Zimmermann), штурмана в навколосвітній подорожі капітана Джеймса Кука. Міттермаєр вивчав право в університеті Ландсхута (Landshut), де здобув докторський ступінь. Після роботи приватним викладачам він став у 1811 р. професором права Ландсхутського університету. У 1819 році він перейшов у Боннський університет, а 1821 в Гайдельберзький. З самого початку він був однією з центральних фігур помірного німецького лібералізму, а у 1848 р. став президентом Передпарламенту у Франкфурті-на-Майні. Міттермаєр здобув численні почесні докторські ступені і був членом багатьох наукових товариств у Європі та Сполучених Штатах. 31 травня 1863 року він був нагороджений прусським Орденом за Заслуги для наук і мистецтв. Місто Гайдельберг надало Міттермаєру почесне громадянство.

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
4. www.accademiadellescienze.it
   d:Track:Q107212659

Література

• K. und L. Mittermaier: Bilder aus dem Leben von K. J. A. Mittermaier. Zur fünfhundertjährigen Jubelfeier der Universität Heidelberg. G. Weiß, Heidelberg 1886.
• Karl Viernstein: Karl Joseph Anton Mittermaier als Student und Lehrer an der Universität Landshut. München 1931.
• Regina Harzer: Mittermaier, Carl Joseph Anton. In: Michael Stolleis (Hg.): Juristen. Ein biographisches Lexikon. Von der Antike bis zum 20. Jahrhundert. Beck, München 1993.
• Jan Schröder: Karl Joseph Anton Mittermaier. In: Gerd Kleinheyer; Jan Schröder (Hg.): Deutsche und Europäische Juristen aus neun Jahrhunderten. 4. Auflage, C. F. Müller, Heidelberg 1996.
• Luigi Nuzzo: Bibliographie der Werke Karl Josef Anton Mittermaiers. (= Studien zur europäischen Rechtsgeschichte, 172.) Klostermann, Frankfurt am Main 2004,
• Lars Hendrik Riemer: Das Netzwerk der «Gefängnisfreunde» (1830—1872). Karl Josef Anton Mittermaiers Briefwechsel mit europäischen Stravollzugsexperten. (= Studien zur europäischen Rechtsgeschichte, 192.) Klostermann, Frankfurt am Main 2005.