Карл Вінтергерст

Карл Вінтергерст
нім. Karl Wintergerst
Народився	15 квітня 1892(1892-04-15)  Schleißheim^d, Обершляйсгайм, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварське королівство, Німецький Райх
Помер	невідомо
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Командор ордена Корони Румунії Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Карл Конрад Вінтергерст (нім. Karl Konrad Wintergerst; 15 квітня 1892, Шляйссгайм — ?) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Син таємного бухгалтерського радника Августа Вінтергерста і його дружини Бетті, уродженої Вагенкнехт. В 1905/11 роках навчався в кадетському корпусі. 7 липня 1911 року вступив в Баварську армію, служив в артилерії. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — командир 79-го гірського артилерійського полку в Гарміш-Партенкірхені. З 19 квітня 1940 року — артилерійський командир 132, одночасно з 1 жовтня по листопад 1941 року виконував обов'язки командира 4-ї гірської дивізії. 1 квітня 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 15 липня 1942 року — командир 210-ї піхотної дивізії. З 16 лютого 1944 року виконував обов'язки командира 12-ї авіапольової, з 24 березня 1944 року — 225-ї піхотної дивізії. 20 травня 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ. З 25 липня 1944 року — вищий артилерійський командир 304. В квітні 1945 року взятий в полон американськими військами в районі Пісека і Табора. В тому ж році переданий радянській владі. Подальша доля Вінтергерста невідома.

Сім'я

28 грудня 1920 року одружився з Ельзою Зелль. В 1928 році в пари народилась дочка.

Звання

• Фенріх (7 липня 1911)
• Лейтенант (25 жовтня 1913)
• Оберлейтенант (17 січня 1917)
• Гауптман (1 лютого 1923)
• Майор (1 травня 1933)
• Оберстлейтенант (1 січня 1936)
• Оберст (1 червня 1938)
• Генерал-майор (8 квітня 1942)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1943)

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда
• Залізний хрест
  • 2-го класу (4 жовтня 1914)
  • 1-го класу (29 січня 1917)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія)
  • 4-го класу з мечами (8 травня 1915)
  • 4-го класу з короною і мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (травень 1918)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (27 липня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (11 вересня 1941) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» (16 січня 1942)
• Німецький хрест в золоті (6 серпня 1942)
• Орден Корони Румунії, командорський хрест з мечами

Література

• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

Посилання

• Біографічні дані і фотографії.