Карлскуга
Карлскуга — місто та район у муніципалітеті Карлскуга, лен Еребру, Швеція населення якого складає 27084 мешканців (2010). ГеографіяМістечко розташоване на північному березі озера Мьокельн, і невелике поселення спочатку називалося «Möckelns bodar». Назва Карлскоґа походить від імені шведського короля Карла IX, та слова «skog», що означає ліси ІсторіяУ 1586 році на території міста утворилася парафія і невдовзі була збудована дерев'яна церква. В 17 столітті тут заклали 14 малих залізорудних ливарень та 8 молотів з гідроприводом для гартування сталі. Більшість з цих цехів працювали і в 1860-х, але незабаром більшість робіт пов'язаних з ливарством перейшли до підприємства Бофорс, що знаходилося поблизу. У 1871 році Бофорс виробив 6124 метричних тон заліза, більш ніж будь-який інший завод в Швеції. У 1882 році парафія (socken) Карлскоґа нараховувала 11 184 мешканців. Розвиток міста був пов'язаний з підприємством Бофорс, яке наприкінці 19 століття перетворилося з залізорудних копалень на виробника гармат, а в 20-му столітті ще більше диверсифікувалося у військовій промисловості. Найвідомішим власником Бофорсу був Альфред Нобель, який володів компанією з 1894 до своєї смерті в грудні 1896. Він відіграв ключову роль в переході від виробництва заліза до виготоблення сучасних гармат та хімічної промисловості. Влітку впродовж 1894–1896 років він проживав у Садибі Бйоркбьорн. Хоча він і помер у своїй віллі в Санремо, в Італії, та мав будинок у Парижі, Франція, але було вирішено, що його резиденцією залишиться Бйоркбьорн у Карлскозі. Ось чому саме тут був офіційно зареєстрований його відомий заповіт, написаний в Парижі в 1895, який дозволив встановити Нобелівську нагороду. У 1940 році містечко Карлскуга та прилегла територія (сьогодні муніципалітет Карлскуга) отримало офіційний статус міста (stad). З 1971 року цей статус не має офіційного значення і лише забудована територія «de facto» вважається містом. Міжнародні відносиниМіста-побратимиВідомі особистості
СпортВ Карлскузі створено такі спортивні команди:
Галерея
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia