Карлос Феліпе Бельтран
Ка́рлос Фелі́пе Бельтра́н (ісп. Carlos Felipe Beltrán; 1816, Окурі, Потосі, Болівія — 1898, Уруру (Оруру), Болівія) — болівійський священик, мовознавець і поет, писав іспанською та кечуа; видавець. З життєписуБолівійський метис, народився в Окурі (департамент Потосі, Болівія) у 1816 році, під час передсмертних мук періоду намісництва. Отримав хорошу освіту — початкову в рідному місті, потім переїхав у Оруро, де продовжив навчання. Уже в семінарії Сан-Крістобаль (Сукре) він закінчив студії права і теології, зрештою отримавши ступінь доктора теології. У 1845 році він був висвячений на священика і працював помічником парафіяльного священика в різних церквах єпархії Чукісака (колишня назва міста Сукре), місцевості з переважанням корінного населення, причому з крайнім рівнем відсталості. Через 9 років, у 1854 році, К. Ф. Бельтран досяг посади парафіяльного священика, яку обіймав до самої смерті в різних місцях цього ж регіону. Місно співпрацював з античилійським урядом Іларіона Даси (1840-1894) як член Установчих зборів і заступник депутата від своєї провінції. У 1872 році Карлос Феліпе Бельтран спеціально придбав типографію у США з відкарбованими шрифтами для публікації своїх досліджень про мови кечуа та аймара. Помер 1898 року в Оруро (нині Уруру). З доробкуКарлос Феліпе Бельтран є автором віршів як іспанською, так і кечуа мовою. Кечуанська поезія Бельтрана відмінна від народної, носить явні ознаки індивідуального стилю.[1] Окрім поетичних творів про важке становище корінних народів Болівії, Бельтран залишив по собі велику кількість досліджень їхніх мов: кечуа та аймара. Бібліографія[2]
Примітки
Джерела, література та посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia