|
Карлос Гардель
Ка́рлос Гарде́ль (ісп. Carlos Gardel) — аргентинський співак, композитор, актор, один з найвизначніших виконавців танго першої половини XX ст. Місце і дата народження точно невідомі, деякі дослідники вважають, що Гардель народився у Тулузі 11 грудня 1890 року, а інші — у Такуарембо (Уругвай) 11 грудня 1887 року. Загинув 24 червня 1935 в авіакатастрофі у Медельїні. 2003 року за пропозицією уругвайського уряду[1] записи Гарделя було включено до «Пам'яті світу»[2]. БіографіяТочно не встановлено, чи народився Карлос Гардель у Тулузі (Франція) чи Такуарембо (Уругвай), коли він народився і де вчився, але достеменно відомо, що з 1893 він жив у Буенос-Айресі. 1923 року він отримав громадянство Аргентини. Ще у дитинстві він став відомим завдяки своєму співу. 1917 року Карлос зіграв свою першу роль у німому кіно «Квітка персика» (ісп. «Flor de Durazno»)[3]. Під час перебування у Монтевідео того ж року Гардель записав пісню «Моя сумна ніч» (ісп. Mi noche triste), яку запропонував своєму другу Еліасу Аліппі використати у п'єсі «Собачі ікла» (ісп. Los dientes del perro). П'єса та пісня Гарделя, яка виконувалася у ній, мали успіх, і хоча вона не була першою піснею у стилі танго, вона стала початком нового етапу у розвитку цього жанру[4]. Карлос Гардель як виконавець та увесь жанр танго-пісні набули великої популярності в Аргентині. 1923 року разом з Хосе Раццано музикант провів турне Уругваєм, Бразилією й Іспанією. У середині 1920-х років дует Гарделя і Раццано розпався. Раццано став імпресаріо Гарделя. Карлос продовжував гастролювати Європою, де виступав у Іспанії (1925) і Франції (1928), а також знявся у кількох кінострічках фірми Paramount. 1929 року він здійснив короткий візит до Італії і 5 лютого повернувся до Франції, де виступив у Паризькій Опері і мав шалений успіх. Після виступів у Буенос-Айресі Карлос Гардель знову розпочав гастролі Іспанією. 1930 року він повернувся до Франції, де знявся для Paramount у фільмі «Luces de Buenos Aires». Після короткого повернення до Буенос-Айреса і Монтевідео Гардель почав нове турне, відвідавши французьку Рив'єру, Італію, Лондон, Париж, Відень, Берлін і Барселону. Також він знявся у фільмах «Espérame», «La casa es seria» і «Melodía de arrabal». 1933 року Карлос Гардель повернувся до Буенос-Айреса. 7 листопада 1933 року він ненадовго поїхав до Барселони і Парижу, потім попрямував до США, де дебютував на NBC у Нью-Йорку 30 грудня. 1934 знявся у стрічках «Cuesta abajo», «Mi Buenos Aires querido» і «Tango en Broadway» у Нью-Йорку. Потім музикант ненадовго повернувся до Франції, наприкінці 1934 виступив на NBC та знявся у мюзиклі фірми Paramount «Cazadores de estrellas». 1935 року Гардель зіграв роль у стрічках «El día que me quieras» і «Tango Bar», де заспівав свої найвідоміші хіти. У квітні розпочалося його останнє турне, яке мало пройти у Пуерто-Рико, Венесуелі, Арубі, Кюрасао, Колумбії, Панамі, Кубі і Мексиці, але обірвалося через загибель музиканта у авіакатастрофі. Вшанування пам'яті
Творчий здобуток ПісніКарлос Гардель зробив 957 записів 792 різних пісень[6], найвідоміші з них:
1991 року було випущено збірку 20 найвідоміших пісень Гарделя, яка стала 4 рази платиновою в Аргентині[7]. Фільмографія
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
