Караїндаш I

Караїндаш I
Частина храма Інанни в Урукі
Народився	невідомо
Помер	бл. 1415 до н. е.
Країна	Вавилон
Національність	касити
Діяльність	суверен
Титул	цар Вавилону
Посада	Цар Вавилону^[d]
Термін	1465—1440 до н. е.
Попередник	Агум III
Наступник	Кадашман-Харбе I
Рід	Каситська династія
Батько	Агум III
Діти	Кадашман-Гарбе I

Караїндаш I (д/н — бл. 1415 до н. е.) — цар Вавилону близько 1440—1415 до н. е. Припиняється агресивна зовнішня політика. Мав титул — цар Вавилону, цар Шумеру і Аккаду, цар касситів, цар Кардуніашу (Південної Месопотамії).

Життєпис

Вавилонське царство

Походив з Каситської (III Вавилонської) династії. Син Агума III. Посів трон між 1447 та 1440 роками до н. е. В цей же час надіслав багаті подарунки єгипетському фараону Тутмосу III (або навіть особисто зустрівся з ним). Точний рік цього невідомий: за одними гипотезами сталася під час 8-го походу фараона або 11 (навіть 14) походу. В Єгипті розцінили подарунки як визнання зверхності Єгипта над Вавилоном. Караїндаш I розглядав фараона як союзника у протистоянні з Мітанні, що стало гегемоном у Північній Месопотамії.

Іншою подією, що належить до правління цього царя є прикордонна угода (ріксу)) з Ашшур-бел-нішешу, володарем Ашшура, яку укладено близько 1415 року до н. е. Вона загалом підтверджувала договір вавилонського царя Бурна-Буріаша I з Пузур-Ашшуром III.

Відомий Караїндаш I зведеним храмом в місті Урук. Його планування нагадувала культові будівлі народів, що населяли передгір'я Загросу, а ніші і виступи цегляних стін його фасаду були заповнені фігурами божеств і символічним орнаментом. В одному з написів з цього храму Караїндаш називає себе «улюбленим пастухом Інанни». Фрагмент фасаду цього храму наразі зберігається в Передньоазійському музеї в Берліні.

На момент смерті Вавилонське царство перебувало на військовому, господарському та культурному піднесенні. Спадкував син Кадашман-Харбе I.

Джерела

• Albrecht Goetze: The Kassites and near Eastern Chronology. In: Journal of Cuneiform Studies 18/4, 1964, 97
• Strommenger, Eva (1964). 5000 Years of the Art of Mesopotamia. New York: Harry N. Abrams, Inc. p. 170.
• H. W. F. Saggs (2000). Babylonians. British Museum Press. p. 117.
• Amanda H. Podany (2010). Brotherhood of Kings: How International Relations Shaped the Ancient Near East. Oxford University Press. p. 181.