Каранович Євген Пантелеймонович

Євген Пантелеймонович Каранович
Народився2 лютого 1901(1901-02-02)
м. Сокаль
Помер25 січня 1944(1944-01-25) (42 роки)
с. Мельники-Річицькі
·убитий
Похованняс. Хотешів
ПідданствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща ПольщаСРСР СРСРТретій Рейх Третій Рейх
Національністьукраїнець
Відомий завдякиголовний лікар УПА
Alma materСокальська гімназія, Таємний український університет, Ягайлонський університет
Суспільний станлікар
Посадаобласний лікар Волині
Конфесіягреко-католик
БатькоПантелеймон
МатиМарія Іванець
У шлюбі зНаталія-Ярослава Книш
ДітиБогданна, Радослава

Євге́н Пантелеймо́нович Каранович (2 лютого 1901, м. Сокаль, нині Львівська область — 25 січня 1944, с. Мельники-Річицькі Ковельського району Волинської області) — головний лікар УПА.

Біографія

Народився 2 лютого 1901 року в Сокалі в родині міщан Пантелеймона Карановича і Марії з дому Іванець. Закінчив Сокальську гімназію. Навчався в Таємному українському університеті у Львові, а після його заборони поляками — в Ягайлонському університеті у Кракові. Після здобуття медичної освіти працював лікарем у Народній лічниці у Львові, від 1930 року був членом Українського лікарського товариства. З 1931 року працював у Камені-Каширському на Волині, мав приватну практику.

У роки німецької окупації Євген був головним обласним лікарем. У серпні 1942 року став повстанським лікарем у загоні УПА «Озеро» і отримав псевдо «Караван». Між селами Хотешів і Котуш влаштував повстанський шпиталь групи УПА-Північ. Виконував надскладні операції пораненим, врятував сотні людських життів. Одночасно лікував і цивільне населення, нікому не відмовляв і навідував віддалені села.

Відчуваючи свою невідворотну загибель і бажаючи врятувати свою сім'ю, восени 1943 року Євген навідався в Камінь-Каширський і відправив дружину з доньками за кордон, а сам повернувся до повстанців. 25 січня 1944 року[1] біля с. Мельники-Річицькі лікар Каранович, сестра милосердя Марія та четверо їхніх охоронців потрапили в засідку радянського диверсійно-терористичного загону Федорова і всі загинули. У ході тригодинного бою куреня «Стохід» з диверсантами, відбиваючи тіла загиблих, загинув провідник ОУН Берестейського краю «Сушко» (Григорій Олексійович Сало).

Вшанування пам'яті

Братська могила вояків УПА

Полеглих лікаря, медсестру, чотирьох охоронців та провідника «Сушка» урочисто поховали на церковному подвір'ї в с. Хотешів. У роки незалежності на могилі встановили меморіальну дошку.

У 2017 році в м. Камінь-Каширський Волинської області перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД—НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича.[2]

Надмогильна плита

Родина

Дружина — Наталія-Ярослава Книш (нар. 10.09.1907 в Коломиї) — сестра Зіновія Книша. Їхні діти — Богданна і Радослава.

Примітки

Джерела