Капіновський Свято-Миколаївський монастир (Болгарія)

Капіновський Свято-Миколаївський монастир

болг. Къпиновски манастир
43.017° пн. ш. 25.783° зх. д. / 43.017; -25.783
Розташування	Кипиново, Великотирновська область Болгарія
Тип монастиря	Чоловічий монастир
Засновник	Сергій Капіновський
Заснування	1272
Стан	діючий
Капіновський Свято-Миколаївський монастир у Вікісховищі

Капіновський Свято-Миколаївський монастир (болг. Къпиновски манастир); — болгарський православний монастир, який є частиною Великотирновської єпархії.

Місцезнаходження

Розташований на річці Веселина в селі Кипиново, Великотирновська область.

Історія

Дзвіниця

Був заснований в 1272 за часів царя Костянтина І Асена Тиха. Це засвідчує надпис на апсиді монастирської церкви.

Засновником є ​​святий Сергій Капіновський. Під час турецького панування монастир був неодноразово спустошений, востаннє в 1798 деребеями. У 1794 настоятелем був Софроній Врачанський.

У 1835 за проханням настоятеля монастиря майстри Пенчо і Рачо повністю відновили монастир, в цьому вигляді ми можемо бачити його й сьогодні. Потім розпочалося будівництво церкви — довга, безкупольна, з колонадами та арками, кам'яна споруда з дерев'яним різьбленим іконостасом з багатьма іконками. У період з 1811 по 1820 представники Тревненської школи мистецтв Папа Вітан Младі, Цаню Захарієв-Старі та Йоан Попович розмальовували церкву разноманітними фресками. На жаль, на сьогодні вціліла лише одна фреска «Судний день», яка розташована над входом на східній стіні будівлі, написана в 1845 Йоаном Поповичем.

Фреска над входом

Найбільший будинок в монастирі був збудований між 1856 і 1864 це двоповерховий жилий будинок в східній частині монастиря, товщина зовнішньої стіни якого сягає 1,5 метра. Кошти на будівництво були подаровані братами Горозовими з Елени. На другому поверсі побудована каплиця «Въведение Богородично», розписана Алексі Атанасовим. На другому поверсі знаходиться друга каплиця «Благовіщення», прикрашена майстрами з Тетевена. У дворі каплиці похований один з двох меценатів — Феодосій Горозов.

Капіновський монастир був важливим духовним і культурним центром. В подвалі монастиря діяла школа.

Капіновський монастир- це місце зборів Великотерновських рокерів, а також рокерів з усієї країни. Тут традиційно відкривається літній рок сезон.

Бібліографія

• Нестор, архим. Къпиновският манастир. По случай 690 години от основаването му. — Духовна култура, 1962, № 10, 26 – 30.
• Темелски, Хр. Великотърновските манастири в националноосвободителната борба (Исторически очерци). С., 1992.
• Радев, Ив. Монасите — братя х. Йоасаф и х. Теодосий. — В: Същият. История на Велико Търново. XVIII—XIX век. Велико Търново, 2000, с.
• Стефанов, П., архим. Разградският зограф Иван Попрайков — живот и дейност. — В: Култова архитектура и изкуство в Североизточна България (XV-XX век). Съст. Л. Миков. С., 2006, 144—150.

Посилання

• Официален уебсайт [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Къпиновски манастир [Архівовано 21 грудня 2017 у Wayback Machine.] — bulgariamonasteries.com