Капуста Віктор Львович
Віктор Львович Капуста (*3 вересня 1948 Охтирка) — український журналіст, письменник-документаліст. Редактор газети «Червоний промінь» (Суми) та журналу «Вогні Славутича» (ЧАЕС, 1996-1999). Автор краєзнавчих праць та кількох поетичних експериментів (шахопоезія). Один із членів патрітичного гуртка української інтелігенції в Сумах у 1960-80-их роках (разом із Анатолієм Коломацьким, Миколою Даньком, Володимиром Затуливітром, Петром Носенком, Геннадієм Петровим, Олегом Солдатенком, тощо). Бібліофіл. Гросмейстер України з шахової композиції, міжнародний майстер з шахової композиції, віце-чемпіон світу (2004). Володар Кубка світу (2013). ЖиттєписРодинаНародився в сім’ї журналіста Льва Капусти, мати – Тіна Михайлівна Чорнявська. Діди з батьківської та материнської лінії для свого часу (початок ХХ ст. ) хоча і були із селянського-козацького середовища, зробили значну, для тих часів, кар’єру – стали бухгалтерами. НавчанняЗакінчив Сумський Педагогічний інститут. Був однопоточником з Анатолієм Гризуном, Андрієм Дейниченком РоботаКілька років працював у Басівській 8-річній школі вчителем української мови та літератури. Працював монтувальником сцени у Сумському обласному Театрі, за протекції Василя Будянського зіграв кілька ролей другого плану (без слів). 1967 — влаштовується до редакції газети «Червоний промінь» фоторепортером, на цій же посаді з ним співпрацює Олег Солдатенко. Мріє вести спортивну колонку. Працює в газеті кілька років. Саме цей період Віктор називає, як «пошук себе». Працює у газеті «Лєнінській правді» (Тепер«Сумщина»). Після аварії ЧАЕС — кореспондент «Вісник Чорнобиля» (1989 — 1991). Редактор у прес-службі ЧАС. Один із засновників і редактор журналу «Вогні Славутича». Творчий доробокУ співавторстві видав історико-документальні повісті в Росії («Молода гвардія», 1985), у Києві («Молодь», 1987), Харкові (журнал «Березіль, 1991). Автор циклу історичних шкіців і літературно-критичних публікацій у журналах: «Вогні Славутича», «Банкир России», «Київ», «Надзвичайна ситуація», «Українське мовознавство», «Мистецька шахівниця», «Проблеміст України» в «Українській літературній газеті», «Літературній Україні. 2000 — «Левова доля», шахопоезії у прозі, видавництво Славутич. 2003 — «Картатий материк», зірка шахосонетів, Київ. 2016 — «Часорозбіжність», документальна повість про життєвий шлях журналіста Петра Носенка ,ТОВ «Українська видавнича спілка ім. Ю.Липи». 2020 — "Негарантована мігрантіана", - сонети. Київ Діти
Задачі
1.Lh4! ~ 2.T:f4+ K:e6 3.T:f6# 1... Db2 2.T:e3+ Kd4 3.T:d3# 1... f5 2.Td4+ K:e6 3.Td6# (2... K:d4 3.Dh8#) 1... Dc3 2.Te5+ Kd4 3.Td5#
1... S:a6 2.Dc6+! K:c6 3.T:c4# (1... Sd7 2.D:e7 Sc5(e5) 3.Dd6#) "Хрест" білої тури у перших чотирьох варіантах з грою батареї і мати зі звязкою чорної фігури щоразу. Додатково ще пара варіантів з жертвою ферзя і грою білої батареї.
Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia