|
Канакі Олександр Спиридонович
Олександр Спиридонович Канакі (рос. Александр Спиридонович Канаки; нар. 29 березня 1912, Балтачокрак Бахчисарай, Крим — пом. 1995) — радянський штовхальник ядра, метальник молота, бігун грецького походження[1]. Універсальний спортсмен, також боксував, брав участь у змаганнях з різних видів легкої атлетики. У 1930-х встановив рекорди СРСР з бігу на 110 м з бар'єрами (15,3 секунди), у штовханні ядра (15 м 50 см) Під час радянсько-німецької війни добровільно пішов на фронт. У серпні 1942 при форсуванні Дону командир кулеметного батальйону Канакі отримав важке поранення правої руки розривною кулею. Це поранення не дозволило йому повернутися до бойової частини. Його направили викладачем до військового училища. На момент звільнення з військової служби підполковник Канакі був на посаді начальника кафедри Київського вищого артилерійського інженерного училища. Нагороджений орденом Червоної Зірки. Через поранення руки не зміг штовхати ядро й метати диск, тому також не міг виступати у десятиборстві. Канакі вибрав метання молота (у цьому виді основне навантаження припадає на ліву руку, а права лише допомагає). Наполегливі тренування у віці понад тридцять років дозволили досягти значних спортивних успіхів. У 1948 вперше став чемпіоном СРСР, встановив шість рекордів СРСР, був переможцем міжнародних змагань. За свою спортивну кар'єру був чемпіон СРСР з багатьох видів спорту:
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
