Кам'яне Поле

село Кам'яне Поле
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Тер. громада Глеюватська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12060050090042935
Облікова картка Кам'яне Поле 
Основні дані
Засноване XIX ст.
Населення 502
Поштовий індекс 53040
Телефонний код +380 564
Географічні дані
Географічні координати 48°6′56″ пн. ш. 33°36′34″ сх. д. / 48.11556° пн. ш. 33.60944° сх. д. / 48.11556; 33.60944
Середня висота
над рівнем моря
58 м
Водойми р. Саксагань
Найближча залізнична станція Кам'яне Поле
Місцева влада
Карта
Кам'яне Поле. Карта розташування: Україна
Кам'яне Поле
Кам'яне Поле
Кам'яне Поле. Карта розташування: Дніпропетровська область
Кам'яне Поле
Кам'яне Поле
Мапа
Мапа

CMNS: Кам'яне Поле у Вікісховищі

Кам'яне́ По́ле — село в Україні, у Глеюватській сільській громаді Криворізького району Дніпропетровської області.

Населення — 502 мешканця.

Географія

Село Кам'яне Поле знаходиться на лівому березі річки Саксагань, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Шевченківське, на протилежному березі — місто Кривий Ріг. Поруч проходить залізниця, станція Кам'яне Поле за 2 км.

Село витягнулось з північного сходу на південний захід на 2,5 км. Центральною вулицею є вулиця Кам'яна, яка простягається через усе село.

Історія

Село — колишня менонітська колонія нім. Steinfeld (з німецької — «кам'янисте поле»), яку заснували німецькі переселенці в другій половині XIX століття. Таку назву поселення отримало від того, що ґрунт в околицях дуже кам'янистий: тут на поверхню виходять вапняки і кварцити.

У лютому 1932 в Кам’яному Полі організували Жовтневий коопгосп тресту «Руда». Потім його реорганізували в радгосп № 22. Кожна копальня на Криворіжжі мала  прикріплений до неї коопхоз або радгосп. Працювати там було престижно, тому що всім робітникам видавали паспорти і оплачували працю живими грошима, а не міфічними трудоднями, які отримували безпаспортні колгоспники. У 1936-37 роках агрономом радгоспу № 22 працював Коморний Іван Тимофійович (1896-1937)[1] У радгоспі № 22 був гуртожиток.

В селі знаходиться Храм Святителя Іоанна Милостивого (ПЦУ).

Визначні пам'ятки

Кам'янопільська братська могила

У центрі села, на Кам'яній вулиці, знаходиться братська могила радянських воїнів, полеглих в роки Німецько-радянської війни. Тут, під гіллям розлогих старих тополь стоїть двометровий скульптурний пам'ятник — у вигляді фігури солдата, що тримає у руках поховальний вінок.

Урочище Набережне

На північній околиці села знаходиться тутешня природна пам'ятка — Набережне урочище. Це мальовниче чергування ярів та пагорбів, що місцями круто обриваються до русла річки Саксагань. Урочище вкрите природною степовою рослинністю, на схилах ростуть чагарники, у яких гніздяться різні птахи.

За 2 км на схід від села розташований курган Могила-Баба — пам'ятка історії національного значення. Абсолютна висота кургану — 130 м, а відносна — близько 8 метрів.

Щодо походження назви кургану існує дві версії: згідно з першою, на його вершині стояла фігура жінки, так звана кам'яна баба, яких було безліч в південноукраїнських степах. За іншою, цікавішою, версією, у цій могилі поховано одного із сподвижників Богдана Хмельницького — полковника Небабу.

Курган був важливою стратегічною точкою під час Німецько-радянської війни. Нацистські окупанти влаштували на ньому добре укріплений оборонний пункт. В жовтні 1943 року за висоту «Могила-Баба» розпочались запеклі бої — німці намагались не пропустити радянські війська до Кривого Рогу. Висота в ході тривалих боїв по кілька разів переходила із рук в руки. Врешті, 20 лютого 1944 року нацисти були остаточно витіснені з Бабиної Могили.

Нині на кургані створено меморіал пам'яті, на верхівці встановлено гармату. До кургану веде алея і сходи, біля підніжжя — гранітна брила з написом: «Тут насмерть боролись з фашистами в кінці 1943 воїни 82-го стрілецького корпусу — герої битви за Кривий Ріг». Навколо кургану зберігся бункер, військові землянки, окопи.

Щороку, 9 травня, на Могилі-Бабі відбувається вшанування пам'яті загиблих у війні криворіжців.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 450 89.64%
російська 51 10.16%
інші/не вказали 1 0.20%
Усього 502 100%

Посилання


  1. Становление советского режима. Часть1/2. Жизнеописание Софиевского агронома Коморного Eng subs (укр.), архів оригіналу за 4 квітня 2022, процитовано 4 квітня 2022
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних