Калінін (крейсер)

Файл:KalininCruiser.jpg Крейсер «Калінін»
Історія
Військово-морський флот СРСР
Назва:	Калінін
Власник:	ВМФ СРСР
Будівник:	Завод №199, Комсомольськ-на-Амурі,  СРСР
Закладений:	12 червня 1938 року
Спуск на воду:	8 травня 1942 року
Прийнятий:	31 грудня 1942 року
Виведений:	7 травня 1956 року
Основні характеристики
Клас і тип:	проєкт 26 «Максим Горький», легкий крейсер
Водотоннажність:	нормальна — 9105 т, повна — 10 040 т
Довжина:	191,2 м
Ширина:	17,7 м
Осадка:	7 м
Двигуни:	2 турбозубчаті агрегати 133 000 к.с.
Швидкість:	повного ходу — 36 вузлів1
Дальність плавання:	5590 миль при 17 вузлах1
Автономність:	20 діб
Екіпаж:	812 (56 офіцерів)
Засоби електронної боротьби:	Станція «Редут-К»
Озброєння:	3 × 3 180-мм МК-3-180 2 трьохтрубних торпедних апарати 1-Н 164 морські міни 50 глибинних бомб, 8 × 1 85/52-мм 90-К;
Бронювання:	Бортовий пояс
Авіаційна група:	2 гідроплани КОР-2, 1 катапульта 3К-2Б

Калінін — радянський легкий крейсер проєкту 26-біс. Названий на честь Михайла Калініна. Був третім кораблем в своїй серії. З 6 лютого 1960 року носив назву ПКЗ-21.

Закладений 12 червня 1938 року. Спущений на воду 8 травня 1942 року. Вступив в стрій Тихоокеанського флоту 31 грудня 1942 року.

Проєктування

Крейсер «Калінін», як і всі кораблі проєктів 26 і 26-біс, проєктувався ЦКБС-1 під керівництвом начальника корпусного відділу А. І. Маслова. За основу було взяте теоретичне креслення італійського крейсера «Еудженіо ді Савойя».

Історія

Корпусна сталь для крейсера оброблялась на Балтійському заводі № 189 в Ленінграді. Закладений 12 червня 1938 року на заводі номер 199 в Комсомольськ-на-Амурі (заводський номер С-7). Спущений на воду 8 травня 1942 року. Вступив в стрій Тихоокеанського флоту 31 грудня 1942 року. Прапор піднято 2 лютого 1943 року.

На початку 1943 року, після входження «Калініна» в стрій, його вирішено було перевести на північ, оскільки Північний флот за кількістю великих надводних кораблів поступався противнику. Були опрацьовані два варіанти переходу: по Північному морському шляху — 6750 миль (70 діб) і через Панамський канал — 16 500 миль (113 діб). Командування ВМФ вибрало перший маршрут по якому йшла експедиція ЕОН-18.

На заводі № 199 виготовили льодові якорі і два льодових (сталевих) гвинти діаметром 3,5 метри зі з'ємними лопастями. 1 червня нарком ВМФ підписав наказ про відміну переходу.

В 1946 році крейсер зайняв 1-е місце на Тихоокеанському флоті, при цьому завоював 4 флотських призи. З 17 січня 1947 по 23 травня 1953 року він знаходився в складі 5-го ВМФ, потім в складі ТОФ. В 1951-м виходив в море на стрільби під прапором командувача 5-м флотом Ю. А. Пантєлєєва. В жовтні 1954 року крейсер виходив в море з урядовою комісією, що відвідала Тихоокеанський флот, і виконав показову стрільбу головним калібром.

7 травня 1956 року корабель був виведений з бойового складу флоту і законсервований. 1 грудня 1957-го розконсервований і знову введений в стрій. 6 лютого 1960 року «Калінін» був роззброєний і перетворений в плавучу казарму. 12 квітня 1963 року крейсер виключений зі складу флоту.

Макет крейсера, виготовлений матросами, що служили на ньому, представлено у Військово-морському музеї Санкт-Петербурга.

Командири корабля

• Сухоруков М. Г.
• Волков Олексій Васильович
• Галіцький Анатолій Олександрович
• Аістов А. Г.
• Казьонний Б. В.

Див. також

• Крейсери проєкту 26-біс

Примітки

Посилання

• Крейсер Калінін [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Крейсер Калінін