Калюжний Олексій Васильович

Калюжний Олексій Васильович
Народився	1899  Чернігів, Російська імперія
Помер	4 березня 1938(1938-03-04)  Ухтинсько-Печорський ВТТ, Комі АРСР, РРФСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	кінооператор
Alma mater	Київський політехнічний інститут імператора Олександра II^d
Заклад	Одеська кіностудія
IMDb	nm0435916

Калюжний Олексій Васильович (* (1896, за ін. даними — 1899, Чернігів — 04.03.1938, похований у селищі Нова Ухтарка, Комі АРСР, нині Республіка Комі, РФ) — український кінооператор.

Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився 1896 р. в Чернігові. Інженер за освітою, фотограф за спеціальністю. Викладав на кінофакультеті Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (1923—1924), одночасно працював оператором кінохроніки Київського обласного відділу ВУФКУ.

З 1925 р. — оператор Одеської кінофабрики.

В 1930—1931 рр. працював у Москві.

Був заарештований окупаційними органами НКВД СРСР 25.12.1937 р. Засуджений 02.01.1938 до розстрілу трійкою при УНКВС Архангельської обл. Звинувачення за ст. 58-10 КК РРФСР[1].

Фільмографія

Зняв фільми:

• «Синій пакет» (1926)
• «Підозрілий багаж»(1926),
• «Беня Крик» (1927),
• «Напередодні» (1928),
• «Мертва петля»,
• «Злива» (1929, у співавт.),
• «Право на жінку» (1930, у співавт.),
• «Кармелюк» (1931).

Примітки

1. "Книга пам'яті жертв комуністичного терору": Калюжний Олексій Васильович (vse-adresa.org/book-of-memory) [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Енциклопедія Українознавства. Т. З. Львів, 1994. — С.926.

Посилання

• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)