Калайда Олексій Феофілович

|портрет= |Посада=

Олексій Феофілович Калайда
Народився	11 травня 1932(1932-05-11) (92 роки) Гранів, Гайсинський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР,  Україна
Національність	Українець
Діяльність	математик
Alma mater	механіко-математичний факультет Київського національного університету
Галузь	Математика
Заклад	Радіофізичний факультет Київського національного університету
Посада	Завідувач кафедри математики та математичної фізики
Вчене звання	Доцент
Науковий ступінь	Кандидат фізико-математичних наук
Науковий керівник	Бондаренко Павло Степанович^d
Відомі учні	Головач Григорій Петрович
Аспіранти, докторанти	Головач Григорій Петрович
Нагороди
Соросівський доцент

Олексій Феофілович Калайда (нар. 11 травня 1932(19320511), с. Гранів, Гайсинського району, Вінницької області) — український математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія

В 1957 р. закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1957 до 1959 — співробітник обчислювального центру Київського університету.

З 1959 до 1962 р.р. навчався в аспірантурі механіко-математичного факультету КДУ, після закінчення якої працював в обчислювальному центрі.

З вересня 1962 р. працює на кафедрі математики та математичної фізики радіофізичного факультету Київського університету спочатку асистентом, а з 1969 р. — доцентом.

1965 року захистив кандидатську дисертацію «Теореми про середнє і їх застосування» під керівництвом П. С. Бондаренка.

З 1975 до 1986 р.р. — завідувач кафедри математики та математичної фізики.

З 1986 до 2000 р. — доцент цієї кафедри.

З 2000 р. — на пенсії.

Педагогічна діяльність

На фізичному і радіофізичному факультетах Київського університету читав нормативні курси:

• Математичний аналіз
• Диференціальні рівняння
• Методи математичної фізики
• Рівняння математичної фізики
• Чисельні методи
• Програмування

спеціальні курси:

• Додаткові розділи варіаційного числення
• Методи оптимізації в економіці
• Дослідження операцій.

Читав курс «Вища математика» на спецфакультеті.

Підготував 10 кандидатів наук. Керував чотирма держбюджетними (п'ятирічними) темами.

Вів науково-дослідницькі студентські гуртки на фізичному та радіофізичному факультетах. Результатами досліджень у гуртках стало 25 наукових праць, опублікованих спільно зі студентами молодших курсів.

Наукова діяльність

Основний напрямок наукових досліджень — обчислювальна математика.

Основні наукові результати:

• Побудовано теорію лінійних інтегро-диференціальних задач;
• Побудовано варіаційне числення для суперпозиції функціоналів;
• Розроблено апроксимаційно-ітеративні методи та методи розщеплення розв'язування операторних рівнянь другого роду;
• Розроблено матричні формули та алгоритми чисельного диференціювання та чисельного інтегрування;
• Розроблено матричні методи розв'язування операторних рівнянь;
• Розроблено двосторонні методи аппроксимації функцій, похідних та інтегралів та двосторонні методи розв'язування операторних рівнянь;
• Досліджено нові класи варіаційних задач з інтегральними, диференціально-інтегральними та інтегро-диференціальними інтегрантами;

Основні наукові праці

• Монографія «Наближені методи розв'язування операторних рівнянь» (спільно з Головачем Г. П.).
• Підручник «Диференціальні рівняння» (спільно з Ляшко І. І., Боярчуком О. К., Гаєм Я. Г.)
• Підручник «Математический анализ» в 3 томах (спільно з Ляшко І. І., Боярчуком О. К., Гаєм Я. Г.).

Загалом опублікував 255 наукових та науково-методичних робіт.

Нагороди

• Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки 1989 року за підручник «Математический анализ», опублікований у 1983–1987 роках.
• Почесне звання «Соросівський доцент».

Джерела

• Кафедра математики та математичної фізики радіофізичного факультету КНУ(укр.)^[недоступне посилання з липня 2019]
• Енциклопедія Київського національного університету. Радіофізичний факультет(укр.)