Кадун Микола Васильович

Микола Васильович Кадун
200 рх
Народження	15 травня 1919(1919-05-15) Батурин
Смерть	27 липня 1944(1944-07-27) (25 років) Молдавія, Тирасполь
Країна	СРСР
Приналежність	Червона Армія
Рід військ	артилерія
Роки служби	1936—1944
Звання	майор
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Микола Васильович Кадун (15 травня 1919, Батурин — 27 липня 1944, Тирасполь) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944), учасник німецько-радянської війни, майор РСЧА.

Біографія

Пам'ятник М. В. Кадуну в Батурині. Скульптор Олександр Ситник.

Микола Кадун народився 5 травня 1919 року у селі Батурині (нині — місто в Бахмацькому районі Чернігівської області). Закінчив вісім класів місцевої школи. У 1936 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. 1938 року закінчив Ленінградське військове артилерійське училище. З липня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни. Брав участь в боях на Південно-Західному і 3-му Українському фронтах. До грудня 1943 року гвардії капітан Микола Кадун командував дивізіоном 103-го гвардійського гарматного артилерійського полку 6-ї армії 3-го Українського фронту.

10 — 15 грудня 1943 року дивізіон М. Кадуна брав участь в боях на плацдармі на західному березі Дніпра, на північний захід від Запоріжжя. Під час боїв відбив велику кількість німецьких контратак, знищивши кілька артилерійських батарей, більше 10 танків, 5 бронемашин, значну кількість солдатів і офіцерів противника. Коли німецькі війська прорвалися до його командного пункту, Кадун викликав по радіо вогонь на себе. Незважаючи на отримане поранення, він продовжував керувати діями свого дивізіону.[1]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії капітан Микола Кадун був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. А ось Орден Леніна і медаль «Золота Зірка» він отримати не встиг, оскільки в одному з боїв на території Молдавської РСР отримав тяжке поранення й помер 27 липня 1944 року[2]. Похований в Тирасполі.

Був також нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, орденом Червоної Зірки.

У 1975 році в Батурині на території середньої школи встановлено погруддя Героя Радянського Союзу роботи скульптора Олександра Ситника, 1990 року — погруддя на території Бахмацької автошколи (м. Бахмач). Бахмацька автошкола та одна із вулиць Батурина носять ім'я М. В. Кадуна.

Примітки

1. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — Москва : Воениздат, 1987. — Т. 1: Абаев—Любичев. — 911 с. Архівовано з джерела 25 травня 2020 (рос.)
2. Інформація з медичного документа. Сайт Меморіал (рос.)

Література

• Героев подвиги бессмертны: очерки о героях Советского Союза / состав.: П. К. Коваленко, М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев. — Киев : Политиздат, 1977. — 566 с. (рос.)

Посилання