|
Кава стенофіла
Стенофіла, кава вузьколиста (лат. Coffea Stenophylla), також відома як високогірна кава або кава Сьєрра-Леоне, вид кави із Західної Африки.[2][3] Не вирощується в комерційних цілях, оскільки має низьку врожайність. Її дрібні ягоди поступаються двом економічно домінуючим видам кави арабіці і робусті. [3] ОписСтенофіла належить до жаростійких видів кави і походить із західноафриканських країн Гвінеї, Кот-д'Івуару, Ліберії та Сьєрра-Леоне.[4] Росте у вигляді куща або дерева.[5] Вузьке листя з довгими гострими кінчиками зіграло роль у назві виду «Coffea stenophylla» (кава вузьколиста). На квітах стенофіли від семи до дев'яти пелюсток білого кольору, арабіка і робуста мають в основному по п'ять.[6] Стиглі ягоди стенофіли мають темно-фіолетовий колір, на відміну від арабіки, у якої ягоди стають червоними під час дозрівання.[7] Повне дозрівання зерен займає тривалий час. Ріст ягід — близько восьми тижнів, зерна повністю дозрівають протягом семи-восьми місяців. На відміну від арабіки, повне дозрівання зерен якої займає шість-вісім місяців.[6] Смак стенофіли порівнюють із високоякісною арабікою, у тому числі за її натуральну солодкість, виражений фруктовий аромат і багатогранну кислотність.[5][8] При тестуванні смакових якостей стенофіли у 2021 році фахівці зі SCA використали свої стандартні протоколи, давши їй досить високу оцінку у 80, 25 балів. Це дозволяє її включити до переліку елітних сортів.[9] ЕтимологіяНазва походить від грецького stenos (вузький) і phyllon (лист), що означає «вузький лист».[10] ІсторіяВид кави стенофіла відкритий шведським ботаніком Адамом Афцеліусом у 18 столітті та вперше описаний шотландським ботаніком Джорджем Доном.[2][11] Зразок зерен отриманий у 1894 році сером Вільямом Куейлом Джонсом, заступником губернатора Сьєрра-Леоне. Рослина була культивована в Королівському ботанічному саду в Кью, а зразки були відправлені в Тринідад. Рослини вперше дали плоди через чотири роки після посадки. Фахівці Королівського ботанічного саду описали смак приготованої чашки кави як чудовий і рівний найкращій каві арабіка. На початку 20 століття, після теоретичного дослідження стенофіли в Королівських ботанічних садах, з'ясувалося, що вона має низький урожай, дрібніші, порівняно з арабікою та робустою, ягоди (а отже, і маленькі зерна). Тому заробити, вирощуючи її, у фермерів 20 століття було набагато менше потенціалу. У результаті її каталогізували і успішно забули як непродуктивний кавовий зразок.[9] Приблизно останні 70 років згадки про стенофілу були відсутні. Багато ботаніків і дослідників навіть не були впевнені, що вид зберігся в природі. Польові дослідження, проведені у 2018 році, показують, що стенофіла на сьогодні не вирощується в комерційних цілях. Тому здійснено пошук, щоб спробувати виявити живі зразки, які були знайдені у 2019 та 2020 роках, у дикій природі. Цей запас дикої рослини зараз розмножується для майбутньої сенсорної та агрономічної оцінки, а також для захисту видів. Майбутнє використанняЗа словами Аарона Девіса, керівника відділу досліджень кави в британському Королівському ботанічному саду в Кью, вирощування стенофіли може використовуватись для подальшої диверсифікації генетичного портфоліо культивованої кави в усьому світі. Що необхідно для підвищення стійкості до зміни клімату[4][11], а також тиску глобальних хвороб культур, таких як кавова іржа.[3][12] Виявлено, що стенофіла має хороші агрономічні показники на низьких висотах (близько 150 м).[3] Це може розширити потенційну територію, яка використовується для вирощування кави, яка зазвичай знаходиться на значно вищих висотах 800 м і вище. Загрози для видуПопри те, що стенофіла культивується лише у невеликих масштабах у Західній Африці, вона все ще вважається вразливим видом та внесена до Червоного списку МСОП через сильну вирубку лісів і фрагментацію середовища існування протягом останніх кількох десятиліть у її рідному ареалі у лісах Верхньої Гвінеї, що може вплинути на дикі популяції.[13] Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
