К'ан-Чітам

К'ан-Чітам
К'ан-Чітам іменний ієрогліф К'ан-Чітам
К'ухуль Мутуль Ахав
Початок правління:	457 або 458
Кінець правління:	485
Попередник:	Сіхях-Чан-К'авііль II
Наступник:	Чак-Ток-Іч'аахк III
Дата народження:	414 або 415
Місце народження:	Йашмутуль
Країна:	Мутульське царство
Дата смерті:	485
Місце смерті:	Йашмутуль
Дружина:	Іш-Цуц Нік, принцеса з Саальського царства
Діти:	Чак-Ток-Іч'аахк III
Династія:	Теотіуаканська династія
Батько:	Сіхях-Чан-К'авііль II
Мати:	Іш-Ахіін

К'ан-Чітам або К'ан-Кітам (414 або 415 — 485) — ахав Мутуля з 457/458 до 485 року. Ім'я перекладається як «Любий або Жовтий пекарі».

Життєпис

Походив з Теотіуаканської династії (II династія Тікаля). Син ахава Сіхях-Чан-К'авііля II та Іш-Ахіін, принцеси з царства із городищем Ель-Сапоте. Стосовно дати народження серед дослідників існують розбіжності: називаються 8.18.18.12.2, 13 Ік’ 0 Кех (3 грудня 414 року) та 8.18.19.12.1, 8 Іміш 14 Сак (27 листопада 415 року).

Після смерті батька зайняв трон. Церемонія інтронізації відбулася 9.1.1.17.12, 3 Еб 15 Шуль (9 серпня 457 року) або 9.1.2.17.17, 4 Кабан 15 Шуль (9 серпня 458 року).

Продовжив політику щодо поступового звільнення від залежності Теотіуакана. Водночас уклав союз з Саальським царством, уклавши династичний шлюб з донькою ахава Цік'ін-Балама. Надалі наступники К'ан-Чітам використовували особливий титул сак чувен, який у всіх інших випадках має відношення виключно до правителів Сааля. У 470-480-х роках на основі «Нового порядку» (урядування теотіуканців) почав здійснювати спроби утворити власну імперію.

Дата смерті К'ан-Чітама невідома. Свій останній ювілейний монумент, стелу 9, він встановив в день закінчення двадцятиріччя 9.2.0.0.0, 4 Ахав 13 У (15 травня 475 року). Помер під час подготовки до війни з царством Маасаль у 485 році.

Джерела

• Guenter S. A Revision to the Birth date of K'an Chitam of Tikal // Personal Blog, Posted March 23, 2013
• Martin, Simon; Nikolai Grube (2008). Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya (2nd ed.). London and New York: Thames & Hudson. — P. 35-36.
• Beliaev D., Tokovinine A., Vepretskiy S. et al. Los monumentos de Tikal // Proyecto Atlas Epigráfico de Petén, Fase I. Informe Final No. 1,Temporada abril-mayo 2013 / Director D. Beliaev, Co-Directora M. de León. Informe Entregado al Instituto de Antropología e Historia de Guatemala, octubre 2013. — P.70-72